Розкіш варта грошей: чому кашемір такий дорогий і як за ним доглядати

Щороку з настанням холодного сезону серед любителів моди знову актуальними стає тема кашеміру. Одяг з цього матеріалу має чудовий вигляд, а ще він не поступається овечій вовні у теплоті, проте відчутно м’якший та ніжніший.

Єдине, що кусається в кашемірових виробах, – це ціна. Чому кашемір такий коштовний і як за ним доглядати, щоби зберегти цінну річ в хорошому стані якнайдовше.

Єдиною сировиною, з якого роблять цю тканину, є пух кашмірської кози. Цей вид водиться на високогірних плато Гімалаїв у Монголії та Китаї. Там ще приблизно в 11 столітті почали збирати їхню шерсть і виготовляти з неї великі теплі шалі.

До Європи цей матеріал потрапив аж на початку 19 століття і одразу спричинив фурор. Паризькі модниці закохались у легкі, теплі та красиві кашемірові шалі, а звідти слава матеріалу поширилась по світу.

Оскільки обсяг ресурсу, з якого виготовляють кашемір, досить невеликий, а на додачу технологія його виробництва досить складна, ціна на матеріал залишається стабільно високою. Пух для виготовлення тканини вичесують з кашмірських кіз лише в період линьки – у травні-червні. Для цього потрібні спеціальні гребінці. З однієї кози вдається зібрати лише близько 180 грамів пуху.

Далі тоненький, тонший за людське волосся, ворс сортують вручну, очищують та скручують у нитки. Скручування має бути якомога тугішим – від цього залежить міцність, а отже і якість тканини.

Щоби здешевити кашемір, до нього зараз додають інші волокна. Це можуть бути натуральні бавовна, вовна чи шовк або штучна віскоза. Ще дешевшою буде тканина з синтетичними домішками – акрилом, поліестером, поліамідом. Як правило, вони роблять полотно міцнішим, проте не впливають на його вигляд.

Найбільше цінується натуральний кашемір, не пофарбований штучно. Таке полотно матиме пісочний, бежевий, сірий чи коричневий колір. Проте тканину і фарбують. Полотно з довгими ворсинками цінується дорожче, з короткими і товстими – дешевше.

На відміну від овечої вовни, цей матеріал не викликає подразнення шкіри. А ще він дуже легкий і добре пропускає повітря. Тобто тілу в ньому дуже комфортно – кашемір не парить і не продувається. Не дарма його так цінують у високогірному кліматі, де погода часто буває холодна і вітряна, проте сонячна.

Із кашеміру виготовляють трикотажну та костюмну тканину, з якої шиють светри, сукні, штани і навіть пальто. Звісно, не втрачають своєї популярності кашемірові шалі. Також матеріал використовують у домашньому текстилі – для виготовлення пледів, покривал та ковдр.

Як і будь-яка натуральна тканина, кашемір дуже вибагливий у догляді. Його потрібно прати вручну, не можна викручувати і вішати сушитись, поки він не стік – це призведе до розтягування та деформації матеріалу. А ще на ньому утворюються ковтунці.

Щоби кашемірова річ служила довго, її не варто вдягати щодня. Давайте їй відвисітись між носками, щоби вона відновила форму. Періть відносно часто – після кожної 4-5 носки. Якщо на тканині з’являться плями, одразу замивайте їх прохолодною водою.

Перуть кашемір у прохолодній воді – не гарячішій за 30 градусів. Сильно не труть і делікатно полощуть. Якщо річ потрібно випрати у машинці, обирають делікатний режим без віджиму. Для догляду краще використовувати спеціальні пральні засоби і в жодному разі не застосовувати хлорні відбілювачі.

Щоби висушити кашемірову річ, її спочатку потрібно розкласти на накритій махровим рушником горизонтальній поверхні, поки з неї не стече вода, а розвішувати, лише коли вона буде майже сухою. Класти такий одяг сушитись на батарею чи на сонце не можна. Прасувати також. Ковтунці з кашеміру знімають спеціальною машинкою, а зберігають одяг у чохлі. Не зайвим буде покласти до шафи засіб проти молі.