Путін подякував Грузії за відмову від підтримки України

Грузинські політики губляться в здогадах, прагнучи зрозуміти, з якою метою Президент Росії вирішив скасувати з 15 травня візи для грузинських громадян, а також відновити прямі авіарейси з Москви до Тбілісі.

Президент Грузії Саломе Зурабішвілі назвала рішення Володимира Путіна «провокацією», а скасування візового режиму в умовах війни, що триває, в Україні – «абсолютно неприйнятною».
Зазначимо, що візовий режим між Грузією та Росією було запроваджено ще 2000 року рішенням російського уряду, після чого Грузія запровадила аналогічні заходи щодо громадян РФ. Після війни 2008 року Тбілісі розірвав дипломатичні відносини з Росією, але 2012-го президент Михайло Саакашвілі скасував для росіян візи. Що ж до указу Путіна, то в його тексті немає пояснення причин, через які Москва вирішила скасувати для громадян Грузії візовий режим.

В інтерв’ю haqqın.az Вахтанг Хмаладзе, колишній депутат парламенту Грузії, висунув дві версії такого несподіваного «реверансу» глави Російської Федерації у грузинську сторону.

На його думку, Путін таким чином віддячив уряд Грузії за проросійську політику в контексті війни, що триває в Україні. Мається на увазі, що грузинська влада на словах підтримала певні дії Москви, спрямовані проти інтересів України, а також не приєдналася до антиросійських санкцій.

«На тлі того, що колективний Захід за рідкісним винятком безупинно таврує Москву ганьбою, Росія просто не могла не відреагувати на таку явну лояльність Грузії», – сказав Хмаладзе.

У Вахтанга Хмаладзе дві версії такого несподіваного «реверансу» Путіна у грузинську сторону
За словами екс-парламентаря, хоча офіційно Грузія не приєдналася до антиросійських санкцій, у всіх фінансових операціях і торгівлі з Росією Тбілісі суворо дотримується всіх обмежень, введених Заходом. Фактично уряд Грузії уважно стежить за тим, щоб у її економічних відносинах із Росією не було лазівок для паралельного імпорту та експорту. До того ж, з боку європейців жодних підозр щодо Грузії, пов’язаних за допомогою Москви в обході санкцій, не висувалося.

«Усередині Грузії були заяви окремих політиків, – зазначив Хмаладзе. – Але ніхто так і не надав доказів порушень санкцій з боку Тбілісі».

Хоча на словах влада Грузії підтверджує своє прагнення отримати статус кандидата в ЄС, жодних конкретних дій у напрямку інтеграції з Європою вони, за словами Хмаладзе, не роблять. Мало того, анулюється все, що було зроблено раніше щодо зближення з ЄС.

Крім того, за весь час війни в Україні ніхто з уряду Грузії не назвав Росію агресором. І хоч би як намагалися журналісти, прем’єр-міністр Грузії Іраклій Гарібашвілі жодного разу публічно не сказав, що Росія напала на Україну. Прем’єр-міністр побажав Україні миру та відновлення територіальної цілісності, але від побажань Києву перемоги у війні проти Росії таки утримався.

«Цілком можливо, що у контексті війни з Україною Путін вирішив у такій формі висловити своє задоволення грузинською нейтральністю», – вважає Хмаладзе.

За іншою версією екс-депутата, Путін віддячив уряду Гарібашвілі за репресії щодо екс-президента Михайла Саакашвілі, до якого президент РФ, як відомо, відчуває глибоку ненависть.

Хмаладзе зазначає, що опозиція та громадянський сектор Грузії вимагають запровадити обмеження щодо російських громадян, які перебувають у Грузії або планують прибути до країни. Зокрема, ускладнити росіянам отримання посвідки на проживання, скоротити термін їх перебування в Грузії за туристичною візою, ускладнити відкриття в Грузії комерційних підприємств тощо.

«Щоправда, з боку уряду та парламентської більшості реакція на ці пропозиції так і не була, – зазначив Хмаладзе. – Також незрозуміло, що мала на увазі президент Зурабішвілі, назвавши рішення Путіна «провокацією». Думаю, тут немає жодної провокації. Просто останнім часом дії президента РФ не піддаються раціональному поясненню. І його указ про відміну візового режиму для громадян Грузії – з тієї ж категорії ірраціональних рішень».

Інший колишній депутат парламенту Грузії, директор Центру російських досліджень Давид Дарчіашвілі вважає, що рішення Путіна пов’язане з міжнародною ізоляцією Росії, що поглиблюється.

На думку Дарчіашвілі, своїм указом Путін хотів надати послугу владі Грузії, яку він вважає дружньою Росії. Але чим відповість грузинський уряд?
«Для Москви Грузія – маленьке вікно у світ, за допомогою якого в принципі можна оминати санкції, – каже Дарчіашвілі. – І Кремль намагається зміцнити зв’язки з Грузією, які зараз придбали для Москви.

Втім, хоч би що стояло за цим «обміном послугами», дружній жест президента Путіна ще більше віддаляє офіційний Тбілісі як від України, так і від міжнародної спільноти».

За словами Дарчіашвілі, хоча влада Грузії голосно заявляє, що ніколи не допомагала РФ обходити санкції, у пресі були опубліковані сюжети та записи розмови про українське зерно між «тіньовим лідером» Грузії Бідзіною Іванішвілі та Володимиром Євтушенковим – російським мільярдером і колишнім керівником . Розмова відбулася у період, коли Росія заблокувала в чорноморських портах українське зерно, перетворивши це питання на проблему глобального масштабу.

Дарчіашвілі також не відкидає можливий зв’язок указу Путіна з тюремним ув’язненням Саакашвілі. Втім, за словами екс-депутата, Путіну до душі дії грузинського уряду не лише щодо ув’язненого Саакашвілі.

«Це і антизахідна риторика, що посилюється, у виступах членів уряду Грузії, і спроби влади подружитися з президентом Угорщини Віктором Орбаном, який здобув собі сумнівну репутацію «троянського коня» Росії в Європейському союзі, і відхід від співпраці із західними структурами, і проблеми, що виникли в євроі. це на руку Росії», – вважає Дарчіашвілі.

І Хмаладзе, і Дарчіашвілі припускають, що Путін таким чином дякує владі Грузії за репресії щодо екс-президента Саакашвілі.
Водночас, за словами політолога, він не бачить нічого, що змусило б владу Грузії розгорнути геополітичний вектор у бік Росії. «Москва має колосальні проблеми, пов’язані з її агресією проти України, – констатує Дарчіашвілі. – Через вторгнення в Україну РФ практично не залишилося прихильників у світі. Для Грузії зблизитись у такій ситуації з Росією означає протиставити себе усьому світу. Водночас грузинська політична верхівка має лише одне завдання – зберегти владу. А зближення з Європою та реалізація реформ, без яких Грузія не зможе стати членом ЄС, кабінет Гарібашвілі сприймає як серйозний ризик втратити її. Хоча з іншого боку уряд також боїться реакції грузинського суспільства, 80 відсотків якого підтримує євроінтеграцію і вважає Росію ворожою країною».

На думку політолога, у спробі перетягнути Грузію на свій бік Путін не може піти на якісь поступки щодо відновлення територіальної цілісності Грузії. Звичайно, повернення Абхазії та Південної Осетії є принципово важливим для грузинського суспільства. У той же час незрозуміло, як російський лідер пояснить своєму народу, чому Південна Осетія і, особливо, Абхазія, громадяни яких уже отримали паспорти РФ, мають повернутися до складу Грузії».

На думку Дарчіашвілі, у спробі перетягнути Тбілісі на свій бік Путін не може піти на якісь поступки щодо відновлення територіальної цілісності Грузії.
На думку Дарчіашвілі, ні Росія, ні Грузія не мають принципової та довгострокової політики. Росію, як і Грузію, кидає з боку в бік. Для РФ головна проблема сьогодні — пошук рішень, які дозволять закінчити війну в Україні. Але натомість Кремль робить якісь дивні реверанси у бік Грузії.

«Втім, незалежно від того, якими намірами керувався Путін, видаючи указ про відміну віз для громадян Грузії, нічого щодо двох країн це рішення принципово не змінить», – вважає Дарчіашвілі.