Жир може згоріти сам по собі: для цього не знадобляться ні дієти, ні спорт

Вчені вважають, що знайшли метод схуднення без фізичних вправ і зміни дієти. Чарівний метод зводиться до вже наявного в організмі кожного механізму спалювання жиру, відомого як “бежевий жир”, пише Science Focus.

Команда вчених з Каліфорнійського університету схоже, знайшла спосіб перетворити звичайні білі жирові клітини на бежеві.

Попри те, що це звучить безглуздо, різниця все ж є. Багато ссавців, серед яких і людина, мають три типи жирових клітин: білі, бурі та бежеві. Білі клітини запасаються калоріями для отримання енергії, бурі жирові клітини спалюють енергію для виділення тепла, а бежеві виконують обидва ці завдання.

Якщо організм перемикається з білого на бежевий жир, тоді він самостійно і дуже ефективно спалює жирові клітини без сторонньої допомоги.

Вчені визнають, що їхнє дослідження поки ґрунтується на результатах експериментів на мишах. На мою думку, це відкриття все ж може призвести до розробки нового класу препаратів для зниження ваги.

Раніше дослідження показували, що створити бежевий жир можна на основі стовбурових клітин. Але нова робота показує, що звичайні білі жирові клітини можуть перетворюватися на бежевий жир, якщо обмежити вироблення спеціального білка, який називається KLF-15.

“Багато хто вважав, що це нездійсненно. Ми ж показали, що тільки такий підхід дає змогу перетворити білі жирові клітини на бежеві, і те, що це не так складно, як вважали раніше”, — каже старший автор дослідження Брайан Фельдман.

KLF-15 відіграє важливу роль у метаболізмі та функції жирових клітин. Команда вчених з’ясувала, як цей білок працює у мишей, які зберігають бурий жир протягом усього свого життя. Дослідники побачили, що KLF-15 міститься в менших кількостях у білих жирових клітинах, ніж в інших двох видах.

Далі команда вивела мишей із білими жировими клітинами, у яких повністю був відсутній KLF-15. Як виявилося, такі миші перетворювали білі жирові клітини на бежеві.

Але чому KLF-15 має такий вплив? Експеримент на культивованих людських клітинах показав, що цей білок контролює кількість рецептора Adrb1, який допомагає підтримувати природний енергетичний баланс.

Команда вважає, що препарат, який націлиться на рецептор Adrb1, буде ефективно працювати не тільки на піддослідних мишах, а й на людях. Перевага такого препарату полягатиме в набагато меншій кількості побічних ефектів, а також у довгостроковому ефекті.