Самотність зводить наше тіло з розуму: вчені пов’язали нестачу спілкування і тягу до солодкого

Багато хто з нас коли-небудь тягнувся за шоколадкою або морозивом під час самотнього вечора, і, згідно з останніми дослідженнями, у цієї тяги є наукова і незвичайна причина. Дослідження, опубліковане в журналі JAMA Network Open, пов’язало саме почуття самотності з помітним збільшенням потягу до солодких продуктів, що може призвести до серйозних проблем зі здоров’ям, включно з нестабільним психічним здоров’ям, збільшенням ваги і такими захворюваннями, як діабет 2 типу та ожиріння, пише Medical Xpress.

Арпана Гупта, доцент і директор Центру нейробіології стресу і стійкості імені Г. Оппенгеймера при Каліфорнійському університеті, очолила це дослідження. Під час нього вчені вивчали хімічний склад мозку 93 жінок пременопаузального віку, щоб зрозуміти, як самотність впливає на їхню реакцію на їжу. Результати показали, що самотність не тільки збільшує відсоток жиру в організмі, а й призводить до нездорових харчових звичок, таких як харчова залежність і неконтрольоване вживання їжі.

За допомогою магнітно-резонансної томографії дослідники спостерігали за реакцією мозку учасників на зображення солодких і солоних продуктів. У тих, хто почувався ізольованим, спостерігали підвищену активність у ділянках мозку, пов’язаних із тягою до цукру, і знижену активність у ділянках, пов’язаних із самоконтролем. Гупта зазначила: “Соціальна ізоляція може спричиняти потяг до їжі, схожий із потягом до соціальних зв’язків і це неспроста”, наголосивши на глибокому взаємозв’язку між нашою соціальною взаємодією, процесами в мозку і харчовою поведінкою.

Для тих, хто стикається з соціальною тривогою або ізоляцією, автори порадили виявляти тригери за допомогою ведення щоденника і невеликих соціальних контактів, концентруватися на інших, а не на собі, і замінювати негативні висловлювання про себе позитивними думками і твердженнями. Подібні прийоми допоможуть не тільки впоратися з миттєвим стресом і тривогою, а й пом’якшити довгострокові проблеми зі здоров’ям, пов’язані з самотністю. Визнання цих закономірностей — перший крок на шляху до більш здорових соціальних і харчових звичок.