Питання збереження заощаджень у нестабільні часи залишається як ніколи актуальним. Які існують ризики зберігання коштів в іноземній валюті, чи варто зберігати кошти у дорогоцінних металах та як правильно розділити фінанси?
Розглянемо основні ризики та варіанти збереження заощаджень в умовах невизначеності. Як правильно розпорядитися коштами та захистити їх від знецінення?
Вибір валюти для збереження коштів
Перш за все варто звертати увагу на інфляцію — саме вона “з’їдає” купівельну спроможність валюти. Другий фактор — стабільність економіки. Тут треба звертати увагу на країни, що мають сильну економіку, зокрема Сполучені Штати, країни Євросоюзу, Швейцарію, Велику Британію. Також варто враховувати політичну ситуацію, адже санкції чи політична нестабільність можуть впливати на курс валюти.
Ще один фактор — відсоткові ставки. У країнах, що активно розвиваються, ставки можуть бути вищими, що приваблює інвесторів і, відповідно, зміцнює національну валюту.
Крім того, слід звернути увагу на регулярність обігу та доступність валюти — наскільки легко її обміняти в різних куточках світу. Тут беззаперечними лідерами залишаються долар США, євро, швейцарський франк та фунти стерлінгів. Останнім часом також багато хто говорить про китайський юань, однак з ним є певні складнощі, зокрема щодо обміну та доступності.
Загалом, я б рекомендувала диверсифікувати свої заощадження і зберігати кошти у трьох-чотирьох стабільних валютах. Якщо ви розглядаєте і нетрадиційні варіанти, тоді можна додати криптовалюти або електронні активи, такі як USDT.
Я не раджу зберігати значну частину заощаджень у національній валюті. Наша економіка сильно залежить від зовнішніх партнерів, а отже, коливання навіть стабільних валют можуть відчутно впливати на курс гривні. У гривні бажано тримати лише ту суму, яка потрібна для щоденних витрат. Усе інше — краще диверсифікувати в стабільніші активи.
Ризики зберігання грошей у доларах та євро
Говорячи про долар, основні ризики пов’язані з геополітикою та політичною ситуацією в самих Штатах. Наприклад, новий президент Дональд Трамп створює певну невизначеність: його економічна політика часто супроводжується різкими рішеннями, введенням мит, санкцій, а також загальною турбулентністю на фінансових ринках.
Крім того, в США спостерігається серйозна боргова криза. Державний борг зростає, і це викликає занепокоєння серед інвесторів по всьому світу. Курс долара значною мірою залежить як від внутрішньої, так і від зовнішньої політики країни — і ці фактори можуть бути досить непередбачуваними.
Основний ризик для євро ж — енергетична залежність Європейського Союзу. Значна частина енергоресурсів імпортується з-за меж ЄС, а отже, валютна стабільність напряму залежить від цін на енергоносії та геополітичної ситуації в регіонах-постачальниках.
Не варто забувати й про внутрішні валютні обмеження в країнах, де зберігаються чи використовуються кошти, банківські ризики, можливі санкції або навіть дефолт у разі глобальних криз. Курсові коливання — це ще один фактор, який може негативно вплинути на ваші заощадження.
Чи варто зберігати частину коштів у дорогоцінних металах?
Якщо подивитися на графік зростання та коливання цін на золото й срібло за останні 100 років, можна побачити, що саме золото завжди зростає. Хоча воно й не таке стрімке, як у деяких інших активів, золото традиційно вважається надійним способом збереження капіталу.
Воно добре захищає від інфляції та глобальних криз, адже у нестабільні часи його вартість, як правило, зростає. Фізичне володіння золотом також дає відчуття незалежності від банківської системи. Його можна легко купити у невеликих обсягах — наприклад, 10 чи 20 грамів, і за умови збереження пломб здати в будь-якому банку.
Водночас є і недоліки: золото не приносить пасивного доходу, як, скажімо, депозити, і його потрібно десь зберігати, дбати про безпеку. Перевозити його теж варто обережно, адже це фізичний актив. Зростає воно повільніше, ніж деякі інші інструменти, але якщо поглянути на його ціну за останні 10 років — вона зросла в рази. Я би радила зберігати в золоті приблизно 10–15% портфеля. У мене золото є, і я вважаю, що це було одним із наймудріших рішень щодо збереження власних коштів.
Готівка, кошти на рахунках чи інвестиції — що обрати?
У загальній структурі збережень я би рекомендувала такий орієнтовний розподіл:
10% — готівка в різних валютах. Важливо враховувати нюанси: наприклад, за кордон фізично можна вивезти не більше 10 тисяч доларів або євро на одну особу. Тож, якщо у вас родина з двох дорослих, загальна сума, яку можна легально перевезти, обмежена.
40–50% — кошти на банківських рахунках у стабільних валютах. Але важливо — без обмежень на доступ. Не тримайте все в одному банку. Краще мати кілька рахунків у різних банках, можливо навіть у різних країнах. Наприклад, Wise, Revolut, PayPal — це хороші варіанти. Також можна відкрити валютні рахунки в українських банках: Монобанк, ПриватБанк, Sense тощо.
Близько 50% я рекомендую тримати в криптовалюті. Це надзвичайно мобільний інструмент, яким можна користуватися у будь-якій точці світу. Якщо мета — збереження коштів, а не інвестування, то краще орієнтуватися на стабільні цифрові валюти, такі як USDT. Якщо ж вас цікавить інвестиційна складова, тоді можна розглядати й інші криптовалюти чи стейблкоїни — але памʼятайте про високу волатильність ринку. Сьогодні ми спостерігаємо глобальне падіння, тож саме зараз може бути вдалий момент для купівлі.
І ще 10–15% варто зберігати в золоті чи інших фізичних активах. Це додаткова гарантія стабільності та захист від непередбачуваних фінансових ризиків.