Попри всі розмови про військову економіку Росії та спрямування близько 8% свого ВВП на військові витрати, РФ здатна замінити приголомшливі втрати танків, броньованих машин піхоти й артилерії, лише витягнувши зі сховищ і відновивши запаси, накопичені за радянських часів. Хоча ці запаси величезні, вони не безмежні. Про це пише The Economist.
Як зазначає журнал, широко розрекламований російський наступ на Харків на півночі, що розпочався у травні, вичерпується. Його просування в інших місцях уздовж лінії фронту, особливо на Донбасі, були стратегічно тривіальними і досягнуті лише величезною ціною.
«Питання зараз полягає не стільки в тому, чи зможе Україна продовжувати боротьбу, скільки в тому, як довго Росія зможе підтримувати нинішній темп своїх операцій», – йдеться в матеріалі
Згідно з оцінками більшості розвідок, за перші два роки війни Росія втратила близько 3 тис. танків і 5 тис. інших броньованих машин. Аналітик Стокгольмського центру східноєвропейських досліджень Александр Гольц каже, що російський диктатор Володимир Путін має завдячувати старому Політбюро за величезні запаси зброї, які були накопичені під час холодної війни.
Гольц наголошує, що радянські лідери знали, що західна військова техніка набагато досконаліша за їхню, тому вони зробили вибір на користь масового виробництва, випускаючи тисячі бронемашин у мирний час на випадок війни. Напередодні свого розпаду, каже Гольц, Радянський Союз мав стільки бронетехніки, скільки решта країн світу разом узятих.
Натомість експерт з питань військового потенціалу Росії у вашингтонському Центрі аналізу європейської політики Павло Лузін вважає, що здатність Росії будувати нові танки чи бойові машини піхоти, або навіть ремонтувати старі, ускладнюється труднощами з отриманням комплектуючих.
Склади компонентів для виробництва танків, які до війни планували використовувати у 2025 році, вже зазнали нападів, а критично важливе обладнання, яке раніше імпортувалося з Європи, зараз заблоковане санкціями.
Брак високоякісних шарикопідшипників також є стримуючим фактором у виробництві. Іноді доступні китайські альтернативи, але кажуть, що вони не відповідають колишнім стандартам якості.
Крім того, старого радянського ланцюга постачання озброєнь більше не існує. Україна, Грузія та Східна Німеччина були важливими центрами виробництва зброї та її компонентів.