Еволюційний “запобіжник”: як сивина рятує наші життя

Зазвичай ми сприймаємо перші срібні волосини із засмученням, як неминучу ознаку старіння. Проте нове дослідження японських вчених пропонує подивитися на це інакше: посивіння може бути еволюційним механізмом, який організм вмикає, щоб вберегти нас від утворення злоякісних пухлин.

Сивина може бути ознакою того, що ваше тіло ефективно захищається від раку. До такого висновку дійшли дослідники, які вивчали реакцію стовбурових клітин на пошкодження ДНК.

Про результати дослідження, опублікованого в журналі Nature Cell Biology, розповідає Live Science.

Вибір організму: посивіти чи захворіти

Колір нашого волосся залежить від меланоцитів — клітин, що виробляють пігмент. Вони постійно оновлюються завдяки запасу стовбурових клітин, що живуть у волосяному фолікулі.

Коли ми старіємо або піддаємося впливу шкідливих факторів (наприклад, ультрафіолету чи радіації), ДНК цих клітин пошкоджується. Вчені з Токійського університету з’ясували, що в цей момент організм запускає захисний механізм.

Пошкоджені стовбурові клітини перестають ділитися і «вимикаються». Цей процес називається клітинним старінням.

• Результат: Запас пігментних клітин вичерпується, і волосся росте сивим.
• Мета: Припинивши поділ, клітина гарантує, що не передасть пошкоджену ДНК далі і не перетвориться на ракову пухлину.

Тобто сивина — це своєрідна плата за безпеку. Організм «жертвує» кольором волосся, щоб запобігти безконтрольному розмноженню мутованих клітин.

Експеримент на мишах

Дослідники перевірили цю теорію на мишах, піддаючи їх впливу радіації та хімічних речовин.

1. Радіація: Стовбурові клітини реагували на пошкодження ДНК зупинкою поділу. Хутро тварин сивіло, але пухлини не утворювалися.
2. Хімічні канцерогени: Деякі речовини «обманювали» цей захист. Вони дозволяли пошкодженим клітинам продовжувати ділитися. В результаті колір хутра зберігався, але згодом у тварин розвивався рак.

Новий погляд на старіння

Провідна авторка дослідження, професорка Емі Нісімура, зазначає, що це відкриття повністю змінює наше уявлення про сивину.

«Це переосмислює посивіння волосся та меланому (рак шкіри) не як непов’язані події, а як різні наслідки реакції стовбурових клітин на стрес», — пояснила вона.

Фактично, посивіння — це успішна робота «антиракового запобіжника». Наступним кроком вчених буде перевірка, чи ідентично цей механізм працює у волосяних фолікулах людини.