Дослідження виявило, що 40% українців мають антитіла до коронавірусу

Центр громадського здоров’я в Україні заявив, що провів дослідження для визначення кількості населення, що має антитіла до коронавірусу SARS-CoV-2 — збудника COVID-19. За попередніми результатами не менше 40% українців мають антитіла до SARS-CoV-2.

Про це повідомила пресслужба центру, інформує Експерт.

Зазначається, що станом на червень-липень 2021 року у 40,5% учасників дослідження виявили визначувані антитіла класу IgG до одного з білків коронавірусу SARS-CoV-2 (RBD-домена S1-протеїну).

За попередньою статистичною оцінкою, якщо цей показник екстраполювати на все населення України, то він, імовірно, буде в межах від 39,3% до 41,7% (95% довірчий інтервал).

Це значення варто розцінювати як мінімальну частку українців, що були інфіковані SARS-CoV-2 з початку пандемії. Фактична ж кількість, імовірно, є більшою, адже на результати дослідження впливають такі фактори:

• частина людей у певні періоди після інфікування не має антитіл до RBD-домена S1-протеїну, але має антитіла до інших білків — це буде додатково оцінено в рамках дослідження;
• через можливу нетривалу циркуляцію антитіл у частини людей, які перенесли COVID-19, вони могли зникнути до моменту дослідження;
• рівні антитіл могли бути занизькими для виявлення лабораторними методами або знаходитися на рівні, нижчому за поріг конкретної тест-системи.

Наголошується, що наявність антитіл до коронавірусу, який спричиняє COVID-19, вказує, що людина раніше контактувала з вірусом, але не є ознакою хвороби. Виявлення антитіл не гарантує наявності імунітету до всіх штамів вірусу SARS-CoV-2 та не є підставою для відмови від вакцинації. На сьогодні невідомо, яким має бути рівень антитіл для захисту та як довго вони зберігаються.

Як відбувався збір даних

Збір даних для дослідження тривав з 7 червня до 9 липня 2021 року. Упродовж 5 тижнів в усіх регіонах України працювали 54 мобільні бригади, що проводили забір крові та опитували українців про їхній досвід захворювання на COVID-19, поведінку під час пандемії, дотримання карантинних норм, соціально-демографічні фактори, що можуть вплинути на інфікування, тощо.

Усього до збору даних долучилися 154 інтерв’юери, 168 медичних працівників, 87 працівників і волонтерів Червоного Хреста. До центрифугування та зберігання зразків крові було залучено 129 закладів охорони здоров’я.

У рамках дослідження опитали та зібрали придатні для аналізу зразки крові від 6 398 здорових дорослих людей, обраних випадковим чином. Третина учасників дослідження проживає в сільській місцевості, третина — в обласних центрах, ще третина — в інших містах і селищах міського типу.