Дослідження пояснило, чому люди не пам’ятають себе в дитинстві

Довгий час вважалося, що люди не можуть нічого згадати з дитинства через те, що гіпокамп – частина мозку, що відповідає за збереження спогадів, – розвивається з віком і не може кодувати ранні спогади. Проте вчені з Єльського університету виявили, що це не так і пояснили насправді природу пам’яті.

Дослідники запевняють, що мозок дитини насправді здатний фіксувати спогади. Проте доросла людина не може нічого згадати через проблеми із вилученням інформації, пише CNN.

У новому дослідженні взяли участь 26 немовлят віком від 4,2 до 24 місяців, розділених на дві вікові групи: до 12 місяців і від 12 до 24 місяців.

Під час експерименту малюків поміщали в апарат фМРТ і демонстрували серію унікальних зображень протягом двох секунд кожне. Дослідники мали на меті зафіксувати активність гіпокампа – частини мозку, пов’язаної з емоціями, пам’яттю та вегетативною нервовою системою.

Професорка кафедри психології Каліфорнійського університету в Девісі Симона Гетті зазнала, що хоча багато досліджень уже продемонстрували здатність немовлят кодувати спогади, це останнє унікальне тим, що воно пов’язує кодування пам’яті з активацією гіпокампа.

За словами дослідників, немовлятам показали поруч два зображення: одне зі знайомих картинок, а інше, яке було новим. Вчені відстежували рухи очей немовлят, відзначаючи, на якому зображенні вони довше фокусувалися.

Якщо діти довше затримували увагу на знайомій картинці, це вказувало на те, що вони впізнали його. Висновки показали, що гіпокамп був більш активним у старших немовлят під час кодування спогадів.

Хоча досі незрозуміло, чому кодування пам’яті виявляється сильнішим у дітей старше 12 місяців, це, ймовірно, результат серйозних змін, що відбуваються в організмі.

“Приблизно в цей час мозок немовляти зазнає багатьох перцептивних, лінгвістичних, моторних, біологічних та інших змін, включаючи швидкий анатомічний ріст гіпокампа”, – сказав провідний автор дослідження та професор кафедри психології Єльського університету Нік Терк-Браун.

Терк-Браун і його команда активно працюють над тим, щоб перевірити, чому мозок не може відновити ці ранні спогади в житті.

Вчені припускають, що обробка мозку у немовлят може свідчити про те, що гіпокамп не отримує точні терміни для пошуку спогадів, оскільки вони зберігалися на основі досвіду, який дитина мала в той час.

За словами фахівців, доросла людина просто не може отримати доступу до спогадів, хоч вони й зберігаються довгі роки.

Відсутність спогадів також може бути пов’язана з тим, що досвід немовлят дуже відрізняється від того, що знає та бачить людина у дорослому віці. Тому мозок не може зіставити старий контекст з новим, припускають вчені.