Знайдено місце на Землі, де люди еволюціонують у реальному часі

Антропологиня дослідила, як у високогірних районах Непалу організми місцевих жителів пристосовуються до розрідженого повітря та нестачі кисню.

На великій висоті в Непалі, де повітря стає розрідженим, а кисню — відчутно менше, ніж на рівнині, відбувається унікальний процес: еволюція людини не просто триває — вона помітна вже зараз.

Про це свідчить дослідження антропологині Синтії Білл із Університету Кейс Вестерн Резерв, пише PNAS.

У Непалі на висоті понад 3500 м, де більшість новоприбулих страждають від гірської хвороби, місцеві громади не лише пристосувалися, а й зуміли збудувати повноцінне життя, незважаючи на жорсткі умови.

Антропологиня разом із командою проаналізувала фізіологічні особливості 417 жінок, які народилися і все життя прожили в гірських регіонах Непалу. Метою було зрозуміти, які фізичні риси сприяють більшій кількості нащадків — адже саме це є маркером еволюційної переваги.

На перший погляд, результати здивували: найбільшу кількість живонароджених дітей мали жінки, чий рівень гемоглобіну був не на крайніх позиціях, а в середньому діапазоні. Але ключовим чинником виявився інший показник — ефективність насичення крові киснем. У цих жінок кисень транспортувався організмом ефективніше, без надмірного згущення крові, що зменшувало навантаження на серце. До того ж, у них були ширші серцеві шлуночки та кращий кровообіг у легенях — усе це покращувало доправлення кисню до тканин, що критично важливо на висоті.

Йдеться не лише про здатність вижити, а про еволюційний відбір, у якому виживають і передають нащадкам саме ті риси, що забезпечують життєздатність у гірському середовищі. Так, хоча соціальні й культурні фактори також впливають на кількість дітей у сім’ях, фізіологічні переваги — очевидні. Це не випадковість, а чіткий слід дії природного добору.

Отже, людська еволюція не зупинилася в далекому минулому. Вона триває просто зараз — у легенях, крові та серцях людей, що мешкають високо серед гір Гімалаїв. А спостерігаючи за цим процесом, науковці сподіваються краще зрозуміти не лише походження людства, а й його подальший шлях.