Європа розробляє трирівневу стратегію захисту Гренландії: що відомо

Заява президента США Дональда Трампа про «неприйнятність» перебування Гренландії поза контролем Вашингтона спровокувала дипломатичне напруження в НАТО та змусила європейські столиці терміново розробляти план стримування союзника.

Про це пише The Economist.

Як зазначає видання, у Вашингтоні відбулася напружена зустріч міністра закордонних справ Данії Ларса Локке Расмуссена та представників Гренландії з держсекретарем США Марко Рубіо та віцепрезидентом Джей Ді Венсом. Головною темою переговорів став відновлений інтерес Дональда Трампа до фактичного «завоювання» острова.

Напередодні зустрічі американський лідер заявив у соцмережах, що Гренландія має перебувати «в руках Сполучених Штатів», інакше вона нібито потрапить під вплив Росії чи Китаю.

Позиція Данії

Очільник данського МЗС Ларс Локке Расмуссен назвав ситуацію складною. Він зазначив, що важко шукати рішення, коли «щоранку прокидаєшся з новими загрозами». Попри тиск Білого дому, Копенгаген офіційно не натякає на жодні поступки щодо суверенітету Гренландії — самокерованої території у складі Данського королівства.

Як повідомили у виданні, Данія намагається заспокоїти Вашингтон дипломатичними методами. Наразі створюється «робоча група високого рівня» для обговорення безпеки в Арктиці. Велика Британія та Німеччина запропонували місію НАТО «Арктичний вартовий» для моніторингу регіону. Копенгаген оголосив про збільшення військової присутності на острові (флот, авіація та сухопутні сили), до чого вже пообіцяли долучитися Франція, Німеччина та Швеція.

Чи обґрунтовані страхи Трампа?

Експерти скептично оцінюють аргументи США. Андреас Остхаген з Інституту Фрітьофа Нансена наголошує, що твердження про «засилля російських і китайських кораблів» у водах Гренландії не мають достатніх доказів. Крім того, згідно з угодою 1951 року, США вже мають право розміщувати на острові необхідну кількість військ.

Питання видобутку мінералів також не потребує зміни суверенітету — американські компанії можуть отримувати концесії на загальних підставах. Проте наразі не виявляють до цього великого інтересу через надвисоку вартість проєктів.

Європейські лідери розглядають три сценарії реагування: знеохочення, стримування та відволікання.

1. Стримування. Обговорюються радикальні кроки, як-от призупинення торгової угоди ЄС зі США, тиск на американські техгіганти або навіть закриття військових баз США в Європі.
2. Політичний тиск. Лобіювання інтересів через прихильних республіканців у Конгресі та залучення європейських військ до ротації в Гренландії.
3. Ескалація ризиків. Президент Франції Емманюель Макрон попередив про «каскад безпрецедентних наслідків». А прем’єрка Данії Метте Фредріксен заявила, що зазіхання на Гренландію може зруйнувати НАТО.

Геополітичні ризики

Повідомляється, що ситуація ускладнюється фактором України. Частина політиків побоюється, що жорстке протистояння з Трампом щодо Гренландії може змусити Білий дім відмовитися від гарантій безпеки для Києва після припинення вогню.

«Проблеми, які ми маємо, можна вирішити, ставши Гренландією частиною Данії згідно з чинними договорами. Я впевнений, що цей аргумент переконає президента Трампа», — зауважив Юрген Хардт, речник правлячої німецької Християнсько-демократичної партії.

Як пише медіа, наразі Європа сподівається, що агресивна риторика Трампа є лише спробою змусити союзників піти на вигідні економічні або оборонні угоди. Втім, аналітики попереджають: якщо дипломатія не спрацює, під загрозою опиниться не лише статус острова, а й вся архітектура безпеки Заходу.

Що ще відомо про ситуацію в Гренланді?

Після завершення військової операції у Венесуелі Дональд Трамп знову зосередив увагу на Гренландії, публічно заявивши про гостру потребу США у володінні островом. Американський президент обґрунтовує свої претензії стратегічними інтересами оборони, стверджуючи, що води навколо територій буквально «оточені» російським та китайським флотом. На думку Трампа, перехід острова під повний контроль Вашингтона є єдиним способом усунути загрозу з боку конкурентів та гарантувати безпеку в Арктиці.

Реакція європейської спільноти на такі заяви виявилася миттєвою та консолідованою: лідери Франції, Німеччини, Італії, Польщі, Іспанії, Великої Британії та Данії виступили зі спільною заявою на захист суверенітету острова.

Градус напруги підігріває й інформаційна активність Білого дому, який опублікував в акаунті на платформі Х провокативне зображення. У цьому дописі Гренландії фактично виставили ультиматум, запропонувавши зробити «вибір» між приєднанням до Сполучених Штатів та примарною загрозою опинитися в «лапах» Росії чи Китаю.