Українців залишать без притулку в одній з європейських країн: кому час збирати речі

Швейцарія оголосила про закриття дев’яти центрів для розміщення біженців, що допоможе країні заощадити близько 46 мільйонів доларів. За даними Державного секретаріату з питань міграції, кількість заяв на притулок в країні значно знизилась: у серпні цього року заявки впали на 23% порівняно з аналогічним періодом минулого року, а у вересні — на 40%. Це дозволяє владі скоротити витрати на утримання інфраструктури для біженців та забезпечити підтримку лише для найбільш необхідних випадків.

Як зміни вплинуть на українців

Закриття дев’яти центрів, розрахованих на 1735 місць, відбудеться до кінця січня 2025 року. Після цього в країні залишиться близько семи тисяч місць для біженців, які, на думку уряду, будуть достатніми для прийому тих, хто потребуватиме притулку. Зараз ресурси заповнені лише на 51%, що, за розрахунками швейцарської влади, дозволить ефективно розміщувати біженців навіть у разі різкого збільшення запитів.

Реакція у суспільстві: економія чи згортання допомоги

Рішення викликало змішані реакції у швейцарському суспільстві. Прихильники вважають, що скорочення витрат на малозавантажені центри є розумним кроком, особливо враховуючи стабільне зниження кількості мігрантів. Вони пропонують перенаправити зекономлені кошти на підтримку місцевих громадян, вважаючи, що держава повинна перш за все дбати про своїх громадян.

Натомість критики заявляють, що закриття центрів може негативно вплинути на репутацію Швейцарії як країни, що завжди підтримувала біженців. На їхню думку, скорочення притулків залишить країну менш підготовленою до непередбачуваних змін у потоці мігрантів. Якщо ситуація у світі різко погіршиться, Швейцарія може не встигнути розширити місця для розміщення біженців.

Економія на мігрантах чи стратегічне рішення

Влада Швейцарії запевняє, що це скорочення — адаптивний підхід до міграційної політики, і його головною метою є ефективне використання коштів. Якщо кількість шукачів притулку зменшуватиметься, Швейцарія зможе переорієнтувати ресурси на соціальні та економічні програми для місцевого населення.