У Данії 78% українських біженців знайшли роботу. У Чехії працюють 66%, у Польщі – 65%, у Швеції та Великій Британії – 56%, у Нідерландах – 50%. Політолог Дітріх Тренхардт (Мюнстерський університет) надав ці цифри Фонду Фрідріха Еберта. Про це пише Оbjectiv.
Законодавчі вимоги фактично однакові в усіх країнах ЄС: біженці з України набувають статусу тимчасового захисту без складної процедури надання притулку, інтегруються в системи охорони здоров’я та соціального захисту та одразу отримують право на роботу. Але у фінансовому плані існують великі відмінності.
Є й інша причина низького відсотка працевлаштування українських біженців у Німеччині. За даними Інституту досліджень ринку праці та професійних досліджень (IAB), близько 72% українських біженців у Німеччині мають вищу освіту – їх вважають надкваліфікованими. Але працевлаштуванню заважає тривалий процес визнання освіти для українців, наприклад, для дозволу працювати лікарем чи фармацевтом.
В Італії та Словаччині це влаштовано по-іншому: там біженцям з України дозволили працювати в системі охорони здоров’я вже з березня 2022 року.
Водночас біженцям у Німеччині часто не вистачає мовних навичок. Експерти сподіваються, що ситуація з працевлаштуванням «поліпшиться за кілька місяців завдяки мовним курсам».
Нагадаємо, у Німеччині через українців різко зросла кількість безпритульних, зокрема це пов’язано із великою кількістю біженців у країні. Про це йдеться у відповіді влади на запит одного з депутатів Ландтага (парламенту – ред.) землі Баден-Вюртемберг, пише видання Bild.
Зазначається, що кількість безпритульних у цій землі зросла у два з половиною рази – до 77 тисяч. У земельному уряді відповіли, що різке зростання пов’язане «зі статистичними причинами» та з урахуванням біженців з України.
Близько третини з них (24295) – неповнолітні. Різке зростання пов’язане зі статистичними причинами та врахуванням біженців з України, відповіли у земельному уряді на запит партії «Альтернатива для Німеччини».
До слова, уряд Чехії затвердив пріоритети щодо адаптації та інтеграції біженців з України на 2024 та наступні роки. Про це на пресконференції за підсумками засідання Кабінету міністрів заявив прем’єр-міністр країни Петро Фіала, пише Аdvokatni Denik.
За його словами, заходи стосуються житла, працевлаштування та боротьби з дезінформацією. У тому числі має бути підготовлена процедура припинення дії або зміни форми тимчасового захисту осіб, що прибувають. Вирішенням цього питання займеться комітет міністрів під керівництвом заступника прем’єр-міністра та міністра праці та соціальних справ Маріана Юречки.
Згідно з документом, основними пріоритетами інтеграції з 2023 року є боротьба з дезінформацією, підтримка довгострокового житла, забезпечення навчання чеській мові школярів та курсів для дорослих, підвищення доступності шкіл.
Народний депутат від партії "Голос" Ярослав Железняк потрапив у новий скандал. Журналісти видання "Факти" знайшли у…
Речник російського диктатора Дмитро Пєсков прокоментував публікації західних медіа, які пов’язують діяльність скандально відомого американського…
Для українських водіїв 2026 рік розпочався з важливої законодавчої зміни. Головний сервісний центр МВС офіційно…
Нещодавно заклади громадського харчування почали додавати в чек плату за користування генераторами. Але якщо вони…
Росія під час переговорів в Абу-Дабі висунула Україні нову ультимативну вимогу, пов’язану з міжнародним визнанням…
У Львові жінка відкрила вогонь по автомобілю, в якому знаходилися співробітники поліції та територіального центру…