У найхолоднішому місті Африки температура опускається до -24: чим воно унікальне ще

Невелике місто Іфран, яке по пів року вкрите снігом, є найхолоднішим в Африці.

Як пише Daily Express, воно розташоване в регіоні Середній Атлас на півночі Марокко. Його населення становить близько 15 000 осіб, і місцеві жителі називають його “Швейцарією Марокко”.

Сучасне місто заснували французи 1929 року, щоб європейські колонізатори могли знайти тут полегшення від літньої спеки внутрішніх рівнин Марокко.

“Задовольняючи смаки вищого середнього класу, який міг дозволити собі мати машину і будинок у передмісті, будинки Іфрана були зведені в традиційному європейському стилі та нагадували передмістя сучасних французьких міст”, – ідеться в статті.

Зазначається, що Іфран, де розташоване озеро Дайєт-Іффер, – це курортне місто, розташоване високо в Атлаських горах, а також популярне місце для навчання висотних тренувань.

У місті переважає континентальний середземноморський клімат зі спекотним літом, коротким, досить сухим, теплим літом і довгою, прохолодною, вологою зимою, коли ночі можуть бути дуже холодними.

Через висоту міста і близькість до Атлантичного океану, тут дуже багато опадів, які випадають у класичному середземноморському діапазоні з жовтня по квітень. У місті також випадає багато снігу, починаючи з жовтня і продовжуючись до весни.

Середньорічна температура не перевищує 11°C. Іфран є рекордсменом за найнижчою температурою, яку будь-коли спостерігали в Африці та арабському світі: -23,9°C у 1935 році.

Цікаво, що біорізноманіття Іфрана унікальне: тут мешкає безліч рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів. Серед тварин велика частина світової популяції берберійських макак, що перебувають під загрозою зникнення, золотистого шакала, каракала та африканського червонокрилого в’юрка.

Гори відокремлюють пустелю Сахара від Середземного моря й Атлантичного океану. Також неподалік знаходиться озеро Дайєт Іффер – природне озеро завширшки 300 метрів і глибиною шість метрів у Дайат Ауа. Озеро є домівкою для багатьох водоплавних птахів і було визнано водно-болотним угіддям Всесвітнім фондом дикої природи.