У Китаї під землею росте “небесний” ліс: рослини в ньому, як з іншої планети

У Китаї на дні гігантських карстових провалів цілі ліси ростуть швидше і вище, ніж інша рослинність на поверхні. Водночас рослинам потрібно менше фундаментальних будівельних блоків, пише LiveScience.

Такі провали називають “тянькен” або “небесними ямами”, вони є одним з останніх притулків для стародавніх лісів, а також невідомих науці видів. Але досі вчені не могли зрозуміти, як саме всі ці види можуть процвітати на дні глибоких ям.

Лаври, кропива та папороті всередині тянькен використовують величезні запаси азоту, фосфору, калію, кальцію і магнію, яких не так і багато на поверхні. Але таких поживних речовин вдосталь на дні “небесних ям”, тож рослини поглинають їхню максимальну кількість, щоб вирости вище і дотягнутися до сонячних променів.

“Рослини можуть адаптуватися до несприятливих умов навколишнього середовища, регулюючи вміст поживних речовин”, — пишуть автори дослідження.

Невелика кількість світла досягає дна “небесної ями”, їхня глибина в середньому становить близько 100 метрів і розташовані вони в карстовому ландшафті південного заходу Китаю. Згідно з дослідженням, у цих глибоких ямах ростуть рослини, які віддають перевагу волозі та тіні, зокрема види, унікальні для цього регіону.

Тянькен є притулками для сучасних карстових лісових рослин, включно з непальською свинячою сливою (Choerospondias axillaris) і китайським дощовим дзвіночком (Strobilanthes cusia).

Під час свого дослідження вчені зібрали зразки 64 видів рослин всередині та за межами тянькена в китайському регіоні Гуансі. Цей регіон є геологічним дивом, оскільки там розташовано 30 карстових воронок, які розкинулися на 20 квадратних кілометрів. Науковці хотіли з’ясувати, чи різняться стратегії поглинання поживних речовин і зростання цих рослин залежно від їхнього середовища. Для цього команда вчених виміряла вміст вуглецю та поживних речовин у кожному зразку.

Як виявилося, рослини в “небесній ямі” мали нижчий вміст вуглецю, ніж ті рослини, які росли на поверхні. Водночас рослини з тянькена мали вищі рівні інших елементів, таких як кальцій, калій і росли швидше.

Вуглець необхідний рослинам, бо формує більшу частину їхніх “скелетів” і структур, які дозволяють краще утримувати воду. Але у вологих умовах тянькена рослини прекрасно обходяться і з більш низьким рівнем вуглецю у своїх тканинах, бо їм не потрібно робити такі запаси води.