У Китаї «міста-примари» з особняками для багатіїв перетворилися на пасовища для корів

Уявіть собі розкішні вілли, побудовані для супербагатих, але натомість наповнені… козами. Це реальність одного з багатьох «міст-примар» у Китаї, які тепер належать фермерам. Колись величні маєтки, які мали стати новими резиденціями для еліти, тепер перетворилися на житло для худоби, пише The Sun.

Комплекс розташований у місті Шеньян, 400 миль на північний схід від Пекіна. Тут понад 100 розкішних маєтків залишилися недобудованими через крах забудовника, який надто оптимістично підійшов до проекту. Компанія Greenland Group розпочала будівництво ще у 2010 році на піку буму нерухомості, коли девелопери брали кредити, щоб звести житло на випередження попиту. Тільки на цей проект було інвестовано близько £176 мільйонів, як повідомляє The Wall Street Journal.

Але сьогодні Greenland Group — це одна з понад 50 компаній, які не змогли виплатити свої борги за останні роки. Власне, тільки у 2023 році компанія не змогла виплатити понад £307 мільйонів за міжнародними облігаціями, і жодних офіційних пояснень щодо раптової зупинки будівництва так і не надали.

Доля недобудованих маєтків: від розкоші до занепаду

Greenland Group продала лише 5% будинків у проекті State Guest Mansions у Шеньяні до того, як будівництво зупинилося. І ця ситуація далеко не унікальна для Китаю: близько 20 мільйонів попередньо проданих та незавершених будинків пустують по всій країні. Загалом у Китаї зараз нараховується близько 65 мільйонів зайвих житлових одиниць.

Маєтки, колись прикрашені кришталевими люстрами, масивними кам’яними колонами та розкішними спіральними сходами, тепер перетворюються на руїни. Місцеві фермери скористалися ситуацією, перемістивши свою худобу на покинуті території. Як у сцені з постапокаліптичного фільму, кози та корови блукають серед недобудованих європейських вілл, створюючи моторошну атмосферу зіткнення дикої природи та мегаломанії урбанізації.

Сцени занепаду

На світлинах з місця видно, як корови розташувалися в імпровізованих загонах, утворених із залишків верандів та арок, що кришаться під натиском часу. Інтер’єри деяких будівель виглядають так, наче час зупинився: на стінах все ще залишилися картини та мапи, а розкішні люстри й інші декорації й досі зберігають своє місце, хоч і вкриті пилом.

Фермери перетворюють покинуті маєтки на місця для випасу худоби, використовуючи примари невдалих будівельних проектів, які мали б стати символом багатства і процвітання. Тепер це лише тінь того, що могло бути, демонструючи, як великі амбіції можуть залишитися розбитими мріями, покритими пилом і травою.