Пекін готується до масштабного розширення трансплантаційної інфраструктури в Сіньцзяні. Правозахисники попереджають, що йдеться про підготовку до примусового вилучення органів у в’язнів совісті — попри низький рівень добровільного донорства та тривалу історію звинувачень на адресу КНР.
Про це пише Daily Mail.
Хоча в 2015 році Китай офіційно заявив про припинення використання органів страчених ув’язнених, на законодавчому рівні це рішення не закріплено. Більше того — вилучення органів у в’язнів совісті не заборонено досі, що викликає занепокоєння щодо справжніх цілей розширення трансплантаційних потужностей.
За словами активістів, уйгурських мусульман у китайських таборах змушують проходити медичні обстеження, включно з аналізами крові й ультразвуковими дослідженнями. Правозахисники переконані: ці перевірки проводяться для відбору потенційних донорів органів. Відомий юрист і номінант на Нобелівську премію миру Девід Мейтас підкреслює, що «в умовах ув’язнення в Сіньцзяні не може бути й мови про добровільну згоду». Професорка Венді Роджерс додає, що таке розширення медичних можливостей є абсолютно непропорційним з урахуванням офіційних показників донорства в регіоні.
Доктор Майя Міталіпова, яка свідчила в Конгресі США, називає ситуацію «вилученням органів у промислових масштабах». До 2030 року в Сіньцзяні має запрацювати дев’ять лікарень, які проводитимуть трансплантацію серця, печінки, нирок, легень і навіть підшлункової залози. Критики наголошують, що така кількість закладів значно перевищує реальні потреби регіону.
Офіційний Пекін заперечує всі звинувачення. Водночас правозахисники посилаються на розслідування, згідно з якими в Китаї щорічно проводять від 60 до 100 тисяч трансплантацій — обсяги, які не можна пояснити кількістю офіційних донорів. Жертвами вилучення органів, за даними дослідників, з 2006 року ставали переважно послідовники Фалуньгун, а нині — також уйгури.
У червні 2021 року 12 спеціальних доповідачів ООН та експертів з прав людини попередили про випадки взяття зразків крові та сканування органів у затриманих меншин без їхньої згоди. Результати аналізів заносяться до державної бази даних і використовуються для трансплантації.
У США проблема також отримала політичну реакцію. У березні 2025 року подано «Закон про захист Фалуньгун», а в травні Палата представників ухвалила «Закон про припинення насильницького вилучення органів». Низка американських штатів, зокрема Аризона, Техас, Юта, Айдахо й Теннессі, уже заборонили співпрацю з китайськими установами, які можуть бути причетними до цих злочинів.
На тлі цих даних все більше свідчень надходить і від жертв. Один із них — Чен Пей Мін, послідовник Фалуньгун. Він розповів, як під час ув’язнення його змусили підписати згоду на операцію, а після відмови — ввели невідому речовину. Коли чоловік прийшов до тями, в нього було вирізано сегменти печінки та легені. Медичні дані у США підтвердили ці факти. Чен зміг утекти з лікарні у 2006 році та, після 14 років поневірянь, дістався Сполучених Штатів у 2020-му, де нині представляє організацію ETAC.
