У Китай почали тисячами переселятися російські підприємці, лікарі та інженери

Російські підприємці, кваліфіковані фахівці, інженери, лікарі та викладачі останніми роками стали частіше переїжджати на постійне місце проживання до Китаю. Міграція пов’язана з вищими зарплатами та кращими економічними перспективами.

Такого висновку дійшли дослідники Федерального науково-дослідного соціологічного центру (ФНІСЦ) РАН, пише «Независимая газета» .

За даними соціологів, головним чином КНР їдуть жителі столичних регіонів — Москви та Санкт-Петербурга. Проте значна кількість росіян мігрує також із Сибіру та Далекого Сходу, зокрема із Забайкальського краю, Бурятії, Іркутської області, Красноярського, Хабаровського та Приморського краю.

Дослідники наводять статистику, згідно з якою у КНР щорічно переїжджають приблизно 11 тис. росіян. У 2020 році в Китаї на постійній основі проживало понад 16 тис. росіян, показав перепис населення в країні. Однак на сьогоднішній день, за оцінками експертів, реальна чисельність росіян у КНР може становити від 40 до 50 тис. осіб.

Росіяни, які постійно проживають у КНР, тяжіють до великих міст з великими ринками праці, пишуть дослідники. Так, близько 10 тис. людей живуть у Пекіні, 5–6 тис. — у Шанхаї, по 2–3 тис. — у Харбіні, Гуанчжоу, Урумчі, Гонконгу та Макао. Крім підприємців та висококваліфікованих фахівців до Китаю їдуть на навчання студенти та пенсіонери. Останні часто вирушають на «зимівлю» — для сезонного проживання у Китаї різної тривалості. Але іноді це переходить у постійні форми міграції, йдеться у дослідженні РАН. Пенсіонери їдуть до Китаю переважно з регіонів Сибіру та Далекого Сходу.

При цьому в Китаї також проживає понад 2,5 тис. представників російської національності, включаючи нащадків від шлюбів із китайцями. Більшість з них знаходяться в містах Ілі та Тачен у Сіньцзян-Уйгурському автономному районі, Прикордонне у провінції Хейлунцзян, Еергун в автономному районі Внутрішня Монголія. Особливо виділяється Еньхе – Російська волость, де титульною національністю є росіяни, зазначають соціологи. На їхню думку, російськомовні спільноти «можуть стати провідниками російських інтересів та сприяти розвитку міждержавних відносин» Росії та Китаю.