Трамп прагне укласти угоду з Путіним, щоб взятися за Китай — The Telegraph

Трамп, схоже, зробив Путіну початкову пропозицію, яка містила майже все, що хотів російський диктатор — ніякого членства України в НАТО, ніяких зобов’язань повернути всі 20% території України, які Росія незаконно захопила, і ніякого розгортання американських військ в Україні. Дехто назвав це “капітуляцією”.

Але за таким “божевіллям “Трампа цілком може стояти більш досконала логіка, вважає Ребека Коффлер, аналітик стратегічної військової розвідки, яка раніше працювала в Розвідувальному управлінні Міністерства оборони США.

Вважається, що адміністрація Трампа розглядає Китай, а не Росію, як найбільшу загрозу для Сполучених Штатів і Європи в довгостроковій перспективі. Китайська ініціатива “Пояс і шлях” широко розглядається як замаскована спроба забезпечити контроль над майбутніми сухопутними й морськими шляхами через розбудову потужної транспортної, енергетичної й телекомунікаційної інфраструктури на євразійському суходолі.

Мілітаризація цієї критично важливої інфраструктури, яка нібито будується в комерційних цілях, майже неминуча, враховуючи задекларовані амбіції Китаю замінити США як домінуючу економічну і військову державу світу до 2049 року — сторіччя заснування Китайської Народної Республіки. Адміністрація Трампа має всі стимули для того, щоб зруйнувати таку стратегію Китаю, вважає аналітик.

“Команда Трампа, ймовірно, дійшла висновку, що цього можна досягти лише шляхом радикальних змін у зовнішній політиці США на інших напрямках. Насамперед, це вимагає скорочення втрат Заходу в Україні та збереження бойової потужності США для стримування Пекіна. Американські чиновники, схоже, усвідомили, що Путін готовий і хоче воювати практично за будь-яку ціну для Росії”, — пише Коффлер.

Аналітик також вказує на те, що американські військові відстають від Росії та Китаю в галузі гіперзвукових ракет, а їхній ядерний арсенал потребує модернізації, в той час, як Пекін хоче потроїти розмір свого ядерного запасу до 2035 року.

“Мирна угода в Україні може дати членам НАТО перепочинок — а також стимул — нарешті переорієнтувати свою економіку на оборону, щоб вони могли відповісти на заклик Трампа витрачати 5% ВВП на свої збройні сили. Переозброєне НАТО слугуватиме набагато сильнішим стримуючим фактором проти Росії й Китаю в довгостроковій перспективі, мінімізуючи ймовірність того, що Путін може напасти на країну НАТО в майбутньому”, — додає Коффлер.

Можливо, відчуваючи, що Трампу вдасться покласти край китайсько-російському “шлюбу за розрахунком”, Пекін спробував втрутитися в мирний процес в Україні, запропонувавши свою роль як посередника.