Таємниці, про які мовчить Папа: що заховано в бібліотеці Ватикану і як туди потрапити

У світі існує чимало відомих місць, у які неймовірно складно або неможливо потрапити. Через це вони обростають міфами, теоріями змов і безліччю здогадок, які максимально віддалені від правди.

Сьогодні розповімо, чому не пускають до Ватиканської бібліотеки і що дійсно там зберігається.

Бібліотека Ватикану – секретне сховище

Насамперед варто зазначити, що у Ватикані є дві різні установи – бібліотека та архів, хоча вони й розташовані в одній будівлі. В обох є обмеження доступу.

Що точно вражає уяву, коли згадуються архів і бібліотека Ватикану – розміри. Вони можуть похвалитися загальною довжиною стелажів із документами близько 85 км. З них на саму бібліотеку припадає близько половини – 42 км.

Через офіційну назву архіву багато людей помилково вважали, що Папи щось приховують. Архів називався Archivum Secretum Vaticanum. Ось тільки латинське слово “secretum” насамперед означає “приватний”. Тобто це приватний архів Папи, який також виконує роль державного архіву Ватикану.

Через непорозуміння та теорії змов восени 2018-го Папа Франциск перейменував установу на Archivum Apostolicum Vaticanum – Ватиканський апостольський архів.

Доступ до архіву і бібліотеки обмежений для туристів через те, що багато експонатів є дуже крихкими і становлять неймовірну історичну цінність. Потрапити туди складніше, ніж просто купити квиток на касі, як у багатьох туристичних місцях, але не неможливо. Зазвичай туди пускають вчених і дослідників, які вирушають туди, щоб вивчити дуже старі та цінні документи.

Бібліотека Ватикану – як потрапити

На платформі Reddit деякі аспіранти поділилися своїм практичним досвідом роботи в архіві та бібліотеці.

Щоб пройти обмеження в доступі, потрібно;

• надати диплом магістра (мінімум) за відповідною спеціальністю;
• показати рекомендаційний лист від навчального закладу;
• повідомити, над чим ви працюєте і що хочете вивчити в архіві чи бібліотеці.

“Тобі не потрібно бути всесвітньо відомим дослідником або мати якісь особливі зв’язки, щоб займатися дослідженнями в цих двох установах. Більшість колег, яких я зустрічав у читальних залах, були такими ж “простими” аспірантами, як і я”, – зазначив користувач.

Сам процес роботи досить одноманітний. Потрібно увійти до Ватикану, пройти перевірку швейцарських гвардійців і ватиканської жандармерії. Далі заходите у велике подвір’я, в якому розташовані входи в обидві установи.

Потрібно зареєструватися у швейцара і залишити речі в гардеробі. Із собою заборонено брати телефон. Для фіксації інформації зазвичай беруть аркуші паперу для записів, олівець і ноутбук.

В архіві знаходиться кімната з друкованими та рукописними каталогами наявних фондів. У бібліотеці можна скористатися електронним каталогом і там також є вай-фай. Це дає змогу зорієнтуватися в масивах інформації. Можна буде зробити замовлення й отримати від архіваріуса потрібний матеріал. Багато рукописів доступні і в електронному варіанті для загального доступу.

У бібліотеці зберігається величезна колекція рукописів і книг. Архів містить:

• рахунки та листи з усієї Європи ще з часів раннього середньовіччя;
• донесення папських посланців;
• справи з управління Папською областю;
• бухгалтерські книги;
• акти;
• рукописи;
• інші документи.

Хоча все це має велику історичну цінність, навряд чи там приховані скандальні відкриття.