Соцвиплати замість роботи: Німеччина скаржиться, що українці не хочуть працювати

Програма працевлаштування українських біженців у Німеччині, Job-Turbo, показала невтішні результати- за даними Федерального контрольно-ревізійного управління Німеччини (BRH), лише 20% випускників інтеграційних курсів у 2023 році отримали пропозиції щодо роботи, але ніхто не працевлаштувався.

У 2024 році цю цифру збільшили до 40%, однак реально на роботу вийшли менш ніж 1% випускників – пише німецька газета Bild.

Зараз у Німеччині близько 720 тис. українців отримують соціальні виплати, з яких 500 тис. – працездатного віку. Щомісяця Німеччина витрачає на допомогу біженцям з України близько 539 млн євро. З листопада 2022 року обсяги допомоги продовжували зростати, тоді як сума виплат на той час складала 445 млн євро.

Низка проблем у працевлаштуванні українських біженців пов’язана з кількома факторами – затримками з інтеграційними курсами, частими відмовами від них через “проблеми зі здоров’ям” без підтвердження довідками та слабкою комунікацією між центрами зайнятості й безробітними. За вимогами, німецькі центри зайнятості повинні пропонувати нові вакансії кожні шість тижнів після завершення курсів, але на практиці період між консультаціями в 2023 році складав у середньому 180 днів, а у 2024 році скоротився до 115 днів.

Часто заяви про те, що вакансія не є відповідною (“unzumutbar”), також приймалися без доказів.

Президент України Володимир Зеленський 31 жовтня заявив, що з понад 1,1 млн українців, які знайшли прихисток у Німеччині, близько 300 тисяч не працюють і не шукають роботу. Він зазначив, що багато з них можуть повернутися до України, оскільки з часом соціальна підтримка за кордоном може скоротитися або взагалі припинитися.