Скандал у Чехії: місцеві журналісти опублікували розслідування про трудове рабство українців

Чеські журналісти виявили близько десятка конкретних випадків, коли агенції із працевлаштування в Чехії експлуатували біженців з України. Працівників штрафували за найменші провини, не виплачували зароблені гроші, не надавали відпусток. Таких історій, кажуть розслідувачі, набагато більше – українці мають серйозні проблеми із працевлаштуванням у країнах ЄС, а тому їхніми правами нехтують. 

У виданні Investigace.cz вийшла стаття авторства Крістіни Вейнбендер. Журналістка описала випадок, який трапився з українцем Дмитром Дружиніним, що приїхав до Чехії два роки тому. Чоловік працював через агенцію Pokrov International (Plzeň) менеджером хостела. За рік роботи він мав лише два дні відпустки й не отримував оплату за понаднормову роботу. Коли він звільнився, агенція не виплатила йому зарплатню за останній місяць роботи.Інші працівники цієї агенції також підтвердили виданню, що компанія не виплатила їм зарплатню за останній місяць роботи. Журналістка пише, що за останній рік на агенцію надійшло понад десять скарг.

“Агенції з працевлаштування, як посередники,  відіграють ключову роль в експлуатації біженців, ідеться в матеріалі. Вони занижують ціну робочої сили: через різні штрафи, плату за житло або встановлюють мінімальну зарплатню у контракті замість реальної плати. Офіційно близько третини біженців в Чехії працюють через агенції, але цілком можливо, що в реальності так працює до половини біженців, вважають чеські журналісти”, – пише розслідувачка.

За її словами, якщо людина має відповідну кваліфікацію, то шанс знайти роботу прямо у роботодавця зростає, а відтак ризик бути ошуканим є меншим – якщо, звісно, звертаєшся до відповідального підприємця чи на підприємство з хорошою репутацією. Але вразлива група – біженці з нижчою кваліфікацією – зазвичай шукають роботу через агенції. А ті їх дуже часто використовують, наживаючись на чужій біді. 

Видання також зазначає, що випадки трудової експлуатації українських біженців у Чехії та у Європі загалом не є поодинокими, але відповідні органи мало на це реагують. Перешкодою для контролю проблемної зайнятості є не самі закони, а можливість їх виконання. Інспекції праці в Литві, а також у Німеччині та Чехії не мають достатніх можливостей для проведення вибіркових перевірок компаній, які працюють з біженцями. 

Крім того, інспекція праці не має повноважень вибити робітникові заробітну плату, яку йому не дали. Якщо вона виявить правопорушення, рішення буде проходити в адміністративному порядку, а це довгий і складний процес.

Крім того, багато біженців не мають повноважень, щоб написати скаргу чи петицію до влади. Перебуваючи на чужині, часто вони змушені погоджуватись на ту роботу, яку їм пропонують і терпіти несправедливі умови й порушення своїх  прав.