Швеція депортувала в Білорусь учасника протестів 2020 року: його одразу арештували

Швеція депортувала в Білорусь двох людей, які брали участь в протестах проти фальсифікації виборів 2020 року. Принаймні одного з них одразу заарештували, повідомляє шведське радіо Ekot.

Як розповів журналістам Адвокат Стефан Крстіч, громадянин Білорусі приїхав до Швеції з матір’ю два роки тому і попросив притулку. У 2020  році вони брали участь у масових протестах проти режиму Лукашенка. Вони попередили шведську владу про те, що вдома проти них було відкрито кримінальне провадження і їм загрожує ув’язнення за політичними мотивами.

Але минулого року їхні заявки на надання притулку були відхилені, а тиждень тому їх нібито депортували зі Швеції до Білорусі.

За словами їхніх родичів, з якими спілкувався Ekot, чоловіка, ймовірно, заарештували прямо на кордоні та, як повідомляється, доставили до слідчого ізолятора в Мінську. В чому саме його звинувачують, невідомо.

Адвокат Стефан Крстіч, який представляв інтереси кількох білорусів-шукачів притулку в Швеції, каже, що донедавна Міграційне агентство Швеції оцінювало їхні причини для надання притулку на основі застарілої інформації, яка не враховувала події 2020 року і подальші репресії.

“Моя картина така, що багато хто провалився крізь тріщину. Зрештою, їхні справи про надання притулку розглядалися згідно зі старою інформацією про країну, яка стверджувала, що багато проблем [з політичними утисками в Білорусі] були обмеженими до 2020 року, що немає жодних ознак того, що опозиційні партії переслідуються на системній основі”, – пояснив він.

В Міграційному агентстві Швеції відмовилися детально коментувати причини події, заявивши, що їм відомо про цей випадок, і що відомство критикують за його дії.

Масові протести в Білорусі у 2020 році

Після президентських виборів, які відбулися 9 серпня 2020 року, Білорусь охопили масові протести. Оскільки переможцем на них оголосили Олександра Лукашенка, який перебував при владі з 1994 року, опозиція та велика частина громадян вважали результати сфальсифікованими. 

Протести охопили всю країну, зокрема столицю Мінськ, і супроводжувалися жорсткими діями силових структур проти демонстрантів. У відповідь на це протестувальники організовували страйки, марші та інші форми ненасильницького опору. Попри тривалість і масовість протестів, режим Лукашенка залишився при владі, отримавши підтримку з боку Росії. 

Після кількох місяців безуспішного опору диктатурі народні протести вщухли, а режим Лукашенка розпочав широкомасштабні репресії проти учасників цих масових виступів.