Кількість суден, що працюють на Росію поза міжнародним правовим полем, різко зросла від початку повномасштабного вторгнення. На початку 2022 року таких танкерів було менше сотні, а вже у 2025-му їх нараховують від 300 до 600 одиниць.
Про це йдеться у дослідженні аналітичної компанії Dryad Global, на яке посилається профільне видання Safety4sea.com. Аналітики зазначають, що приблизно 40% суден Москва придбала у продавців із Європейського Союзу. При цьому середній вік таких танкерів становить 20–25 років, тоді як загальносвітовий показник — близько 13 років. Попри те, що понад 200 суден уже офіційно підпали під санкції, “тіньовий флот” Росії продовжує діяти завдяки низці схем, які дозволяють уникати обмежень.
Серед основних тактик — маніпуляції з навігаційною системою AIS. Танкер може або передавати фальшиві координати, або вимикати сигнал у ключових точках маршруту — наприклад, біля Сеути чи Ормузької протоки — й вмикати його вже в нейтральних водах. Іноді екіпаж змінює тип судна у системі, щоб уникнути регуляторної уваги. Ще одна схема — зміна прапора та назви судна: лише за кілька днів російський танкер може перейти під прапор Ліберії чи іншої країни, офіційно вийшовши з реєстрів РФ.
Окрему увагу дослідники приділяють підміні структури власності. Судна часто реєструють на нові компанії, які швидко перепродають актив іншим структурам. У результаті неможливо простежити, хто реально володіє або управляє танкером. При цьому юридично власником значиться підставна особа — номінальний директор.
Завершальним етапом, за даними аналітиків, є змішування вантажів. Наприклад, у нейтральних водах біля Ломе, Сеути або Кандли до російської нафти додають сировину з Ірану чи Венесуели. Змішаний вантаж оформлюється як мазут або інше паливо, що дозволяє приховати реальне походження й уникнути цінових обмежень.
