Російський супутник-шпигун розпався на частини на орбіті Землі

Секретний російський супутник “Луч/Олімп”, який роками стежив за іноземними апаратами, несподівано розпався в космосі. Подія сталася на значній висоті над екватором, у так званій зоні захоронення.

Наземні камери зафіксували момент руйнування, що викликало серйозне занепокоєння через появу нових уламків, які тепер загрожують безпеці інших космічних місій, розповідає Space.com.

Що саме сталося з апаратом на орбіті?

Колишній військовий супутник “Луч/Олімп” (номер за каталогом NORAD – 40258), запущений у 2014 році, вважався одним із найбільш утаємничених об’єктів Росії на орбіті. Його основним завданням було зближення та інспектування американських та інших іноземних космічних кораблів у геостаціонарному поясі на висоті приблизно 35786 кілометрів.

У жовтні 2025 року апарат офіційно вивели з експлуатації та перемістили на кілька сотень кілометрів вище – у спеціальну “орбіту-цвинтар”.

Проте 30 січня 2026 року о 06:09 за Гринвічем швейцарська компанія s2A systems, яка моніторить ситуацію в навколоземному просторі, зафіксувала фрагментацію супутника.

На отриманих кадрах видно, як об’єкт починає неконтрольовано обертатися, а навколо нього з’являються нові дрібні деталі. Астрофізик Джонатан Макдауелл припускає, що причиною інциденту могло стати зіткнення із зовнішнім уламком.

За правилами безпеки, під час виведення з експлуатації супутники мають проходити процедуру пасивації: випускати залишки палива та розряджати батареї, щоб запобігти внутрішнім вибухам. Якщо ці заходи були вчасно вжиті, то руйнування через удар ззовні свідчить про те, що стан засміченості високих орбіт є набагато гіршим, ніж вважалося раніше.

Варто зазначити, що попри втрату цього апарата, Росія продовжує подібну діяльність, оскільки у 2023 році на орбіту Землі було виведено інший такий супутник-інспектор.

Що відомо про російський супутник-шпигун “Луч/Олімп”?

Апарат був розроблений компанією “ІСС Решетньов” на базі платформи “Ямал” і мав розрахунковий термін служби 15 років, розповів журналіст Анатолій Зак. Попри спроби “Роскосмосу” видати його за частину цивільної мережі ретрансляції “Луч”, він суттєво відрізнявся від своїх “родичів”.

Зокрема, “Олімп” був значно більшим, займаючи весь простір під обтікачем ракети “Протон-М”, тоді як звичайні супутники цієї серії запускалися парами. Під час підготовки на Байконурі навколо нього навіть звели спеціальну огорожу, щоб іноземні інженери не могли побачити конструкцію секретного вантажу.

За час свого перебування на орбіті він змінював позицію щонайменше 25 разів. Апарат неодноразово наближався до іноземних супутників, зокрема до франко-італійського сателіта Athena-Fidus у 2017 році та американських апаратів Intelsat.

Такі маневри, що іноді проходили на відстані лише 90 кілометрів від цілі, дозволяли йому буквально “підслуховувати” чужі канали зв’язку. Примітно, що переміщення супутника часто збігалися з активністю російського військово-морського флоту в Атлантичному та Індійському океанах.