Обіцянки так і не стали реальністю: чому Україна не може отримати заморожені активи РФ

Буквально за кілька днів після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну партнери Києва згуртувалися, щоб завдати Кремлю економічного удару – вони заморозили російські закордонні активи. З того часу питання щодо подальшої долі цих коштів у розмірі 300 мільярдів доларів розділило європейські країни. Про це пише The Wall Street Journal.

ЗМІ зазначає, що зараз же на тлі загрози припинення американської підтримки України посилюється тиск на європейські держави, щоб вони офіційно конфіскували ці кошти і направили їх на допомогу Києву.

У публікації йдеться, що формально будь-яка країна, яка заморозила російські активи, могла б ухвалити рішення про їхню конфіскацію на користь України. Однак такі кроки могли б негативно вплинути на репутацію фінансових центрів цих держав та спричинити відтік іноземного капіталу.

У різні часи Сполучене Королівство та США під час адміністрації Байдена виступали за те, щоб G-7 конфіскувала кошти.

Усередині ЄС Польща та країни Балтії активно підтримують ідею конфіскації російських коштів. Водночас, провідні економіки блоку, зокрема Німеччина, Франція та Італія, а також Європейський центральний банк, виступають проти такого кроку. Вони побоюються, що створення прецеденту може призвести до аналогічних дій щодо західних активів у майбутньому та викликати недовіру до європейських фінансових систем.

Зокрема, Німеччина побоюється, що арешт російських ліквідних активів може посилити репараційні справи, з якими вона все ще стикається через Другу світову війну.

G-7 заявила, що питання заморожених російських активів розглядатиметься у контексті можливих мирних переговорів. Союзники наполягають на тому, щоби Москва погодилася використати ці кошти на відновлення України.