Франція веде Європу до кризи: Reuters пояснило всі загрози

Ризики нової кризи в єврозоні зростають, але, ймовірно, умови для її виникнення ще до кінця не сформувалися. ЄС уже переживав подібну кризу понад 10 років тому.

Видання Reuters пише, що головні побоювання пов’язані з Францією, де в першому турі позачергових парламентських виборів домінувала вкрай права партія “Національне об’єднання”. Париж може вступити в період крайньої політичної нестабільності та бюджетного марнотратства. Це може призвести до різкого зростання прибутковості французьких державних облігацій.

Інші члени єврозони з високою заборгованістю, особливо Італія, можуть постраждати, тоді єдина валюта опиниться на волосині, але цей сценарій не здається неминучим, тому що Джордан Барделла, ультраправий кандидат у прем’єр-міністри, пом’якшив фіскальні обіцянки своєї партії. “Національне об’єднання” націлене на перемогу на президентських виборах у Франції 2027 року, і було б нерозумно підривати свій авторитет, провокуючи фінансову кризу.

Інвестори не дуже стурбовані, але середньострокові перспективи євро викликають побоювання. Високі борги, гостра потреба у витратах і низькі темпи зростання в багатьох країнах у період посилення націоналізму і геополітичних конфліктів накопичують проблеми.

Криза неминуча чи ні

У єврозони є способи захисту від фінансової кризи. Якщо спреди за прибутковістю облігацій будь-якої країни різко розширяться, Європейський центральний банк може викупити боргові зобов’язання.

При цьому ЄЦБ каже, що прийде на допомогу тільки в тому разі, якщо країна проводитиме “розумну і стійку фіскальну та макроекономічну політику”. Тож уряд, який допустив прострочення, може залишитися сам на сам із борговими інвесторами, як це було з Грецією, доки вона не ухвалила відповідальну фіскальну програму у 2015 році.

Боргова математика

Одна з відмінностей від минулої кризи євро полягає в тому, що відсоткові ставки тепер вищі, тому обслуговування державних боргів обходиться дорожче.

За даними МВФ, минулого року запозичення Італії становили 137% національного доходу, а борг Франції – 111%. При цьому бюджетний дефіцит цих двох країн становив 7,2% і 5,5% ВВП.

Єврокомісія найближчими місяцями намагатиметься переконати кожну з країн скоротити коефіцієнт заборгованості в рамках процедури боротьби з надмірним дефіцитом. За даними аналітичного центру Bruegel, Франції та Італії доведеться посилити фіскальну політику на 0,5% і 0,6% ВВП, якщо їм дадуть сім років на коригування.

Як ситуація може розвиватися в майбутньому

Політики не захочуть скорочувати державні витрати або підвищувати податки, оскільки це підірве їхню популярність і знизить темпи економічного зростання, але вони можуть укласти угоду з Комісією. Якщо це так, то ринки зберігатимуть спокій.

Проблема в тому, що, згідно з прогнозами МВФ, коефіцієнт заборгованості продовжуватиме зростати і до 2029 року досягне 145% ВВП для Італії та 115% для Франції. Таким чином, коефіцієнти запозичень залишаться високими.

Крім того, буде важко стримувати дефіцит бюджету, адже всім країнам ЄС доведеться витрачати більше на оборону, боротьбу зі зміною клімату та старіючим населенням. Якщо Росія переможе Україну, країни почнуть панічно витрачати гроші на озброєння.

Країнам єврозони також не вдасться просто вийти зі своїх боргів. За даними МВФ, економіка Франції в найближчі шість років зростатиме в середньому на 1,3 %, а Італії – на 0,6 %. Також ситуація стане ще складнішою, якщо геополітична ситуація погіршиться.