Атака дронів на «Енгельс» завдала Росії збитків на $960 млн – Forbes

Масовані атаки на авіабазу “Енгельс” Саратовської області коштували Росії 960 мільйонів доларів, пише  Forbes .

Вранці 20 березня українські безпілотники втретє за останні 10 тижнів завдали удару по авіабазі “Енгельс”, де розташовані стратегічні бомбардувальники. За інформацією Генерального штабу України, внаслідок вибухів було знищено 96 крилатих ракет Х-101, які є одними із ключових озброєнь Росії для ударів по Україні.

Ці ракети, що запускаються бомбардувальниками Ту-95 та Ту-160, мають дальність польоту 900 км та оснащені боєголовками вагою 450 кг. Генштаб у Києві повідомив, що ці боєприпаси було підготовлено Москвою для атак на українські міста найближчим часом.

Знищені 96 ракет – це еквівалент двомісячного виробництва заводу КБ “Райдуга” під Москвою. Вартість кожної Х-101 становить не менше 10 мільйонів доларів, що означає, що загальні втрати Росії від удару по “Енгельсу” можуть досягати 960 мільйонів доларів, не враховуючи пошкодження складів палива та інших об’єктів на базі.

Коли 20 березня на авіабазі пролунали вибухи та піднялися клуби диму, Український центр стратегічних комунікацій іронічно зазначив, що Енгельс “зіштовхнувся із серйозними труднощами”. Але ці проблеми розпочалися ще раніше.

8 січня українські безпілотники подолали понад 650 км, щоб завдати удару по району Саратовської області, де розташована база. Тоді вибухи спричинили пожежу на складі, де зберігалося 800 000 тонн пального. Вогонь вирував майже тиждень і був повністю ліквідований лише 14 січня, коли українські дрони здійснили ще одну атаку. Того дня СтратКом попередив: “Злочестивим не буде відпочинку”.

Україна створила широкий арсенал далекобійних безпілотників, зокрема модифіковані спортивні літаки, здатні нести сотні кг вибухівки на відстань до 1300 км. Також було розроблено далекобійну версію крилатої ракети “Нептун”, яка вже застосовувалася в бою.

Більшість цих ударів спрямовано російські склади боєприпасів, такі як база в Енгельсі. Проте аналітична група Frontelligence Insight повідомляє, що більше половини зафіксованих атак з вересня по лютий “мав обмежений вплив”. Російські ремонтні бригади оперативно відновлювали пошкоджені об’єкти, а військова промисловість знаходила засоби компенсувати втрати.

За словами експертів, більш ефективними могли б бути більш часті атаки із застосуванням потужніших боєприпасів, ніж легкі ударні дрони. Однак Україна має обмежений доступ до високоточних західних ракет великої дальності, таких як британські Storm Shadow, французькі SCALP та американські ATACMS. Власне виробництво таких систем, включаючи “Нептуни”, ще не досягло необхідного масштабу.

Саме тому українська стратегія останнім часом змінилася: тепер безпілотники найчастіше атакують критично важливу нафтову інфраструктуру Росії, яка має значний економічний вплив. Українські військові розраховують, що удари по енергетичному сектору матимуть довгострокові наслідки на відміну від атак на склади боєприпасів. Навіть якщо вибухи складів виглядають ефектніше на камеру.