Не тільки без паспорта: які ще послуги можуть обмежити українським чоловікам за кордоном

Щоб продовжити закордонний або цивільний паспорт за кордоном, військовозобов’язаним доведеться повернутися додому або почекати, поки МЗС відновить роботу консульств. Таку постанову ухвалили в Кабміні. Чому українцям заборонили отримувати документи в закордонних дипломатичних установах.

Після того як Міністерство закордонних справ призупинило консульські послуги для військовозобов’язаних за кордоном на невизначений термін, Кабмін опублікував нову постанову.

Згідно з документом, підписаним 23 квітня, чоловіки віком 18-60 років більше не зможуть отримати закордонний паспорт або паспорт громадянина України в окремих підрозділах або закордонних дипломатичних установах.

У МЗС поспішили уточнити, що йдеться виключно про ДП “Документ”. У консульствах, за інформацією відомства, чоловіки, як і раніше, зможуть отримувати паспорти, щойно закон про мобілізацію набере чинності — тобто після 18 травня.

“Постанова Кабінету Міністрів України № 443 від 23 квітня 2024 р. щодо змін у порядку видачі паспортів громадянина України для виїзду за кордон стосується документів, які оформлюються Державною міграційною службою України за заявами, отриманими ДП “Документ”. Водночас звертаємо увагу, що, як зазначено в постанові КМУ, пересилання таких паспортів до відокремленого підрозділу ДМС або закордонної дипломатичної установи України для організації їх видачі не здійснюватиметься, і громадяни не зможуть отримати такі паспорти. Порядок роботи консульської служби МЗС України залишається без змін”, — повідомили у прес-службі МЗС.

Варто зазначити, що в новому правилі є винятки. Паспорти в дипломатичних установах, як і раніше, видаватимуть:

• особам з інвалідністю, які мають документи, що підтверджують статус;
• особам, які виїхали як супроводжуючі своєї дружини з інвалідністю, батьків або батьків дружини з інвалідністю 1-2 групи;
• особам, які здійснюють догляд за людьми з інвалідністю 1 або 2 групи;
• батькам, усиновителям або опікунам дітей з інвалідністю до 18 років;
• батькам повнолітніх осіб з інвалідністю 1-2 групи;
• дідусям, братам, вітчимам дітей з інвалідністю;
• опікунам осіб з інвалідністю з числа родичів 1 порядку;
• особам, які мають дітей із захворюваннями, що потребують медичного втручання за кордоном.

Не заборонили, а обмежили

Ймовірно, рішення МЗС пов’язане з тим, що напередодні українці зібралися біля закордонних підрозділів ДП “Документ”, зокрема у Варшаві. А в мережі закликали стояти під паспортними установами “до кінця”, щоб отримати документи до набрання новими правилами мобілізації чинності. Адже згідно із законом, чоловіки повинні будуть пред’являти військово-облікові документи, щоб скористатися консульськими послугами за кордоном.

За словами адвоката юридичної компанії Riyako & Partners Миколи Максимова, порядок видачі документів для громадян України за кордоном не регламентований законом. З цієї причини у Кабінету міністрів достатньо можливостей обмежити людей у цьому питанні через окремі постанови.

“Паспорти в Україні видає ДМС, але якщо людина перебуває за кордоном, вона може звернутися в консульство або ДП “Документ”, там надішлють запит до ДМС, де виготовлять паспорт і відправлять за кордон. Тепер Кабмін змінив правила. Я думаю, порядок не був регламентований законом, а регулювався постановою Кабміну або указом президента. Крім того, сто відсоткової гарантії, що людина безумовно може отримати паспорт за кордоном, у законодавстві не передбачено. До того ж Кабмін не заборонив оформлення документів. Вони просто прибрали можливість отримати паспорт у дипломатичних установах”, — пояснює Фокусу експерт.

Максимов додає, що урядовці й далі можуть запроваджувати різного роду обмеження. Через постанови можна призупинити консульські послуги за кордоном для українських чоловіків — наприклад, отримання дубліката свідоцтва про шлюб, оформлення свідоцтва про народження дитини.

“Влада може аргументувати будь-які рішення тим, що це необхідні заходи в умовах війни”, — зазначає юрист.

За словами адвоката Олега Леонтьєва, держава має працювати на захист своїх громадян, а тому нинішні дії Кабміну можна розцінювати як політичний крок проти інтересів українців.

“Ієрархія законів у нас така: Конституція, потім закони, які ухвалює Верховна Рада, далі підзаконні акти, які розробляє Кабмін і які не можуть суперечити закону. Є порядок оскарження постанови через суд. Думаю, знайдуться політики, які цим займуться”, — вважає експерт.

Інформаційна кампанія

Дії української влади щодо чоловіків у деяких країнах ЄС уже розцінили як чергову спробу повернути військовозобов’язаних українців додому. У Польщі та Литві дали зрозуміти, що готові співпрацювати в цьому напрямку. Щоправда, поки що не знають, як це зробити в рамках закону.

“Я думаю, що багато поляків обурюються, коли бачать молодих українських чоловіків у готелях і кав’ярнях, і чують, скільки зусиль ми маємо докласти, щоб допомогти Україні”, — сказав міністр оборони і віцепрем’єр-міністр Польщі Владислав Косиняк-Каміш.

А глава міноборони Литви вирішив почекати, що придумають польські колеги.

“Напрямок правильний. Але в які заходи це перетвориться, напевно, поки що важко сказати. Ніхто, звісно, не буде їх [чоловіків] збирати і відвозити в Україну — цього не буде. Але [можна обмежити цих осіб] у соціальних виплатах, дозволах на роботу, документах — це варіанти, як я чую і від польської сторони. Тож давайте почекаємо і подивимося, який варіант вони запропонують, можливо, він підійде і для Литви”, — заявив Лаурінас Кащюнас.

А от у Німеччині навпаки готові піти назустріч українцям. Там заявили, що рішення МЗС призупинити консульські послуги для чоловіків за кордоном не вплинуть на їхній статус біженців у Німеччині. За необхідності їм видадуть німецький документ, замість простроченого українського паспорта.

Щодо процедури екстрадиції або будь-якого іншого способу повернути українських чоловіків в Україну, за словами Максимова, для цього потрібне рішення суду щодо кожного окремого випадку.

“Якщо людина перебуває в міжнародній базі розшуку, її затримують, заарештовують, проводять засідання в Польщі або іншій країні, де затримали, якщо на це є політична воля і синхронізоване з Україною законодавство. Далі людину передають Україні. Це дуже складна процедура. Навіть зі злочинцями вона працює в поодиноких випадках. Думаю, зараз триває інформаційна кампанія, яка спрямована на те, щоб люди оновили дані в ТЦК. І ці обмеження, а також заяви різних країн — частина цієї кампанії. Мовляв, якщо не оновите дані, вас шукатимуть і відправлять додому. Але на мій погляд, на практиці це зробити нереально”, — резюмує Максимов.

Нагадаємо, восени 2023 року українська влада хотіла екстрадувати тих, хто купив фальшиві довідки ВВК. Однак більшість західних країн скептично поставилися до пропозиції.