Погляд експерта: хто може стати новим президентом Ірану і що чекати Україні

В Ірані офіційно підтвердили загибель президента Ібрагіма Раїсі.

Далі в.о. стане перший віце Мухаммед Мохбер (прихильник Раїсі, консерватор і один із кураторів російського напряму), а потім протягом 50 днів вибори президента.

Своїм поглядом поділився експерт Ілля Куса.

Загалом, я не очікую жодних серйозних потрясінь для іранської політичної системи. Вона досить стійка до подібних речей. Президент Ірану, формально будучи другою людиною в країні, не мав такого впливу, щоб своєю смертю загрожувати життєздатності держави. Він був главою виконавчої влади, доволі непопулярним і менш амбітним, ніж його попередники.

З іншого боку, Раїсі був важливою фігурою внутрішнього компромісу консервативних фракцій, і його загибель може спровокувати конкуренцію між ними за нового лідера. Також можуть піти вперед і помірковані реформатори, яких за Раїсі засунули на задній план.

Раїсі іноді називали наступником верховного лідера Ірану, аятоли Алі Хаменеї, але останнім часом його кандидатура ставилася під сумнів через непопулярність і ослаблення свого впливу у внутрішньоапаратній боротьбі. Тож я б не став говорити, що було втрачено мало не майбутнього главу Ірану, без якого тепер системі кінець. Кандидатів на пост верховного лідера кілька, і процес не буде паралізовано через загибель одного.

Я також не очікую масових протестів опозиційно налаштованих іранців. Незважаючи на всю фрустрацію, емоційний фон не той. Тригерною точкою скоріше можуть стати вибори через 2 місяці або зміна верховного лідера.

Навряд чи щось зміниться у відносинах РФ та Ірану. Принаймні, якщо президентом залишиться консерватор. Ситуативне партнерство РФ та Ірану підв’язане не стільки до однієї особистості, скільки до міжнародної обстановки, поганих відносин із Заходом і тісних зв’язків на різних рівнях. Тому, смерть президента Ірану навряд чи на нас якось позначиться.

Хто може стати новим президентом?

Якщо брати консервативний табір, то виборче поле можуть підчистити для спікера парламенту Мухаммеда Багера Галібафа, який балотувався у президенти у 2017 і 2021 роках, і є важковаговиком у цій фракції. Ще є не менш сильний мер Тегерана Аліреза Закані.

Якщо уявити, що еліти захочуть скористатися загибеллю Раїсі та перезавантажити відносини із Заходом і іранським суспільством через повернення поміркованих реформаторів, то тут сильною кандидатурою може бути колишній очільник МЗС Мухаммед Джавад Заріф (один з авторів “ядерної угоди” 2015 року зі США). Менш популярним, але не менш впливовим у середовищі поміркованих, є колишній спікер парламенту Алі Ларіджані (його не допустили до виборів 2021 року).