Гірша, ніж під час Холодної війни: експерт з Гарварду оцінив поточу геополітичну ситуацію

Наразі у світі є тенденції до ескалації, оскільки настала перехідна стадія: фактично кінець стабільності, яка існувала з кінця Другої світової війни. Про це в інтервʼю «Главкому» заявив історик Гарвардського університету Сергій Плохій.

Як пояснює науковець, спочатку на кінець 40-х і початок 50-х років склався біполярний світ, а потім СРСР розвалився і залишився «один поліцейський» у світі – США. 

«Після операції в Іраку стало зрозуміло, що у цього поліцейського фактично не вистачає ресурсів контролювати цілий світ. І він, так би мовити, відступає, визначаючи, що для нього є головним, а що другорядним. І у цьому розумінні є тенденція, яка почалася вже з Обами, про те, що Європа – це європейські справи. Тобто США не мають бути занадто залучені в усі ці речі. Мовляв, ми маємо дбати у першу чергу про себе», – зауважив Плохій.

На його думку, це переформатування відбувається в умовах, коли Китай піднімається. Водночас Росія спробувала фактично скористатися цією ситуацією також.

«Заяви Путіна, його мюнхенська промова 2007 року відбулася в умовах якраз поразки США у війні в Іраку. Для Росії ця спроба, якою вона намагається скористатися війною з Україною, не завершиться у майбутньому нічим добрим. Дійсно, ми нині у більш турбулентному світі, ніж під час Холодної війни», – акцентував увагу експерт.

За його словами, на зміну зруйнованій системі, певній стабільності, що сформувалася після Другої світової війни, приходить нестабільність, і приходять великі країни, або блоки, які контролюють безпеку «в їхньому розумінні їхнього власного регіону». 

«І це питання – виклик для Європи. Чи вона може перетворитися в блок не тільки економічний, але й безпековий? Трамп постійно про це говорить: якщо ви хочете, щоб ми вас захищали, ви маєте платити за свою власну безпеку. Європа – це дуже складний механізм», – підкреслює Плохій.

На його переконання, якщо Європа не трансформується відносно того, як вирішуватимуться безпекові питання, то матиме «постійні проблеми з якимись країнами типу Угорщини, яка може блокувати безпекові речі».

«Китай не хотів початку цієї війни. Для нього це нестабільність, яка погано позначилася на його економічному стані. Але як країна, яка розвивається економічно найбільш динамічно, він виграє навіть за поганої ситуації», – підсумував історик. Він додав, що для Китаю російські енергоносії – дешевші, Росія набагато більше у зоні впливу Китаю, ніж раніше, через те, що для Росії ринки на Заході закриті, діють санкції.