Зміни для українських біженців у Європі з квітня: нові правила у Польщі, Німеччині та Чехії

Рада Європейського Союзу продовжила дію Директиви про тимчасовий захист для українських біженців до 4 березня 2026 року, забезпечивши майже 4 мільйонам українців можливість легально перебувати в Європі. Водночас у різних країнах ЄС запроваджуються суттєві зміни в правилах перебування та соціальної підтримки, які набудуть чинності з квітня 2025 року.

Продовження тимчасового захисту в ЄС

Європейський Союз офіційно продовжив тимчасовий захист для українських біженців до березня 2026 року. Як зазначила Ніколь де Моор, державний секретар Бельгії з питань притулку та міграції: “Поки в Україні падають бомби, ситуація там небезпечна”. Це рішення не змінює категорії осіб, на яких поширюється тимчасовий захист, визначених у березні 2022 року.

Тимчасовий захист надає біженцям право на проживання, доступ до ринку праці та житла, медичну допомогу, соціальне забезпечення та доступ до освіти для дітей.

Зміни в Польщі: картка CUKR та нові правила перебування

З 2025 року українські біженці в Польщі з статусом PESEL UKR зможуть отримати картку проживання CUKR, яка дозволятиме легально проживати та працювати в країні протягом 3 років. На цю картку зможуть претендувати громадяни, які мали статус PESEL UKR станом на 4 березня 2024 року.

Важливі умови для отримання картки CUKR:

• Заяву можна буде подати лише онлайн через електронну систему Управління у справах іноземців
• Для отримання картки CUKR необхідно мати безперервний статус UKR протягом щонайменше 365 днів
• Після отримання картки CUKR біженці автоматично втрачають статус PESEL UKR і, відповідно, не зможуть отримувати пов’язані з ним пільги
• З новим статусом українці зможуть виїжджати з Польщі на період, що не перевищує 6 місяців, без втрати дозволу на проживання

Період легального перебування українських біженців у Польщі продовжено з 30 червня 2024 року до 30 вересня 2025 року.

Німеччина: зміни в соціальних виплатах і стимулювання працевлаштування

У 2025 році в Німеччині планується зниження соціальної допомоги Bürgergeld на 30% на три місяці для працездатних осіб, які відмовилися від пропозицій роботи. Це рішення спрямоване на заохочення біженців до пошуку роботи та зниження навантаження на бюджет.

Сума Bürgergeld залишиться на рівні 2024 року і становитиме:

• 563 євро для самотніх дорослих
• 506 євро для партнерів у подружжі
• 471 євро для підлітків віком 14-17 років
• 390 євро для дітей віком 6-13 років
• 357 євро для дітей до 5 років

Значні зміни можуть відбутися після парламентських виборів у Німеччині в лютому 2025 року. Консервативні партії CDU/CSU пропонують скоротити соціальні виплати для новоприбулих українських біженців і обмежити доступ до житла та медичного обслуговування. За їхньою пропозицією, новоприбулі українці отримуватимуть не Bürgergeld (563 євро), а допомогу для шукачів притулку (460 євро).

Водночас уряд Німеччини планує впровадити систему стимулів для працевлаштування: українці під тимчасовим захистом, які знайдуть роботу і працюватимуть щонайменше рік, отримають бонус у розмірі 1000 євро.

Чехія: довгострокові дозволи на проживання та реформа статусу біженців

Чехія планує запровадити новий тип довгострокового дозволу на проживання (dlouhodobý pobyt) з середини 2025 року. Цей дозвіл суттєво відрізняється від дозволу на постійне проживання (trvalý pobyt) і надаватиме іноземцям можливість перебувати в країні до 5 років з повним доступом до ринку праці.

У лютому 2025 року чеська влада оголосила два важливих оновлення:

1. Продовження захисту для біженців до 31 березня 2026 року
2. Запровадження нового п’ятирічного дозволу на проживання з правом на роботу для осіб, які втекли від війни в Україні

Для отримання такого дозволу необхідно проживати в Чехії за режимом тимчасового захисту щонайменше два роки та бути економічно самодостатнім.

Ірландія: обмеження в наданні житла та скорочення соціальної підтримки

З березня 2025 року новоприбулим українським біженцям в Ірландії більше не надаватимуть безкоштовного державного житла. В першу чергу будуть виселені ті, хто прожив там найдовше. Цей політичний важіль має на меті зменшити кількість українців на державному утриманні та заохотити їх до самостійного проживання.

За останні місяці 2024 року кількість українців, які живуть у державних притулках в Ірландії, зменшилася з 58 830 до 35 833. Уряд скоротив соціальні виплати та обмежив термін перебування новоприбулих біженців до 90 днів.

Литва: продовження безкоштовного транспорту та інші пільги

Міська рада Вільнюса продовжила безкоштовний громадський транспорт для біженців з України ще на 1 рік. Ця пільга доступна українцям з березня 2022 року. Аналогічне рішення було прийняте в інших великих містах Литви.

Станом на початок 2025 року, в Литві перебуває близько 90 тисяч українців, з яких майже 34% офіційно працевлаштовані. Тимчасовий захист діє до 4 березня 2026 року, тому українцям необхідно замінити дозволи на проживання до кінця року.

Норвегія: індивідуальний розгляд заяв із західних регіонів України

Норвегія оголосила про зміни у своїй політиці щодо надання притулку українським біженцям. Тепер заяви громадян із західних регіонів України, зокрема Львівської, Волинської, Івано-Франківської, Тернопільської, Рівненської та Закарпатської областей, розглядатимуться індивідуально .

Словаччина: скорочення допомоги для новоприбулих

Словацька влада готується до значного скорочення допомоги українським біженцям, які прибудуть до країни після лютого 2025 року . Нові правила скоротять термін перебування в притулках та фінансову підтримку, але не вплинуть на найбільш вразливі категорії населення.

Загальноєвропейські тенденції

Станом на липень 2024 року в Європі зареєстровано понад 6,1 мільйона українських біженців. Найбільше українців прийняли Німеччина (1,1 млн), Польща (957 505) та Чехія (близько 400 000).

Згідно з опитуванням УВКБ ООН, проведеним у січні-лютому 2024 року серед 9900 домогосподарств як в Україні, так і за кордоном, 65% біженців висловили бажання колись повернутися додому, однак цей відсоток зменшився через невизначеність щодо конфлікту.

Загальна тенденція серед європейських країн – збільшення зусиль щодо інтеграції українців на ринок праці при одночасному скороченні державної допомоги. Більшість країн ЄС шукають баланс між наданням необхідної підтримки біженцям та заохоченням їх до самостійного забезпечення.

Українським біженцям рекомендується уважно стежити за змінами законодавства в країнах їхнього перебування та заздалегідь готуватися до нових вимог, особливо щодо продовження статусу тимчасового захисту та пошуку роботи.