Як Росію витісняють зі світових енергетичних ринків?

Президент США Джо Байден підписав законопроєкт про введення​​​ заборони імпорту​ збагаченого урану з Росії, ухвалений Конгресом США наприкінці квітня 2024 року. Ця заборона набуде чинності через 90 днів після підписання президентом і діятиме до 2040 року. При цьому офіційний Вашингтон залишає собі можливість за необхідності обходити свою заборону протягом найближчих п'яти років.

На момент підготовки санкційного законопроєкту Росія була головним постачальником збагаченого урану для 93 експлуатованих у США атомних енергоблоків, тобто на частку Росії припадало 24% імпорту атомної сировини. За інформацією, на яку посилається комітет Сенату США з енергетичних ресурсів, продаж урану в США щорічно приносив Росії близько 1 млрд доларів, пише news.obozrevatel.com.

Прогнозується, що тепер “Росатом” втратить величезні фінансові надходження, які дуже серйозно вплинуть на його рентабельність.

“Росатом” реагує панічно, адже США вже готові замінити російський уран

Російська корпорація “Росатом”, коментуючи ухвалений Сенатом США санкційний закон, намагалась залякати міжнародну спільноту нібито небезпечними “наслідками для стійкого функціонування глобального ринку товарів та послуг ядерного паливного циклу”. Зокрема, росіяни стали жалітись, що подібні ініціативи мають “явно виражений політичний підтекст” та “деструктивний характер”, що зрештою негативно позначиться на ситуації в атомній енергетиці у країнах, що ухвалюють подібні “неринкові рішення”.

При цьому доволі очевидно, що панічні російські попередження не матимуть успіху, адже США вже готові замінити нестачу. Так, нещодавно президент Джо Байден повідомив, що в США виробили перші 90 кг збагаченого урану. За оцінкою голови держави, Штати “занадто довго” покладалися на імпорт збагаченого урану для ядерних реакторів із таких країн, як Росія, “яким Вашингтон взагалі не може довіряти”.

Для зміни ситуації уряд США інвестував у розвиток власного виробництва $3,4 млрд, відтак до кінця року країна розраховує збагатити близько тонни палива для власних атомних реакторів.

Нищівні санкції можуть завдати “Росатому” такі самі збитки, як “Газпрому” і “Роскосмосу”

Стає зрозумілим, що “Росатом” не зможе уникнути нищівних для нього санкцій, які потенційно здатні завдати корпорації збитків, співставних із санкційними збитками “Газпрому” або “Роскосмосу”.

Нагадаємо, завершення контракту американської космічної агенції НАСА з “Роскосмосом” про продаж у США ракетних двигунів РД-180 призвело до масштабних фінансових проблем, які російська корпорація досі не може подолати. Усе це виглядає як частина довготривалої стратегії виключення​ Росії зі світового ринку енергетичної безпеки. Зокрема, нещодавно міністерство фінансів США ввело санкції проти гонконзьких та сінгапурських компаній, залучених у постачання обладнання для проєктів роботи із скрапленим природним газом (СПГ) російських компаній “Новатек” і “Газпром”. Відтак такі кроки США наражають РФ на ризики залишитись як без виробництва, так і можливостей транспортування СПГ.

Так, можна з великою ймовірністю спрогнозувати, що після американських санкцій на російське атомне паливо аналогічні санкції запровадять більшість або усі країни ЄС. Наступним кроком під заборону, зважаючи на санкційну логіку, потраплять контракти на постачання обладнання та будівництво атомних електростанцій за участю “Росатому”, що залишить РФ без кількох мільярдів доларів на рік чистого прибутку. Фактично в результаті війни російський енергетичний експорт, зокрема й атомний, дедалі більше обмежується, що має дати відчутний фінансово-економічний ефект у середньостроковій (декілька років) перспективі, однак вже і зараз обмеження поступово впливатиме на здатність РФ забезпечувати продовження злочинної війни проти України.