Світ трьох імперій: як США, Росія та Китай поділяють планету на сфери впливу

Видання Newsweek опублікувало гіпотетичну карту світу, яка відображає можливий поділ планети на сфери впливу між лідерами США, Росії та Китаю. Згідно з картою, Гренландія та Канада потрапляють під вплив Сполучених Штатів, тоді як Росія може підпорядкувати собі всі європейські держави, включно з Туреччиною.

Заступниця директора Європейської ради з міжнародних відносин (ECFR) Весела Чернєва порівнює сучасну ситуацію щодо врегулювання російсько-української війни з Ялтинською конференцією 1945 року, коли лідери великих держав вирішували майбутнє Східної Європи без її участі. “Рішення про майбутнє України без України — це також рішення про майбутнє Європи без Європи”, — наголосила експертка.

Професор кафедри міжнародної безпеки Бірмінгемського університету Стефан Вольф вважає, що відмова президента Трампа надати Україні гарантії безпеки нагадує політику умиротворення Адольфа Гітлера під час Мюнхенської конференції 1938 року. На його думку, у баченні Трампа світ є місцем, де великі держави розділяють сфери впливу, не втручаючись у справи одна одної.

“Ми, імовірно, побачимо, як наддержави — Китай і США — ділять світ між собою. Але поки що не зовсім зрозуміло, що буде з Росією, чи стане вона самостійним гравцем, чи ще більше залежатиме від Китаю”, — підкреслив Вольф.

Згідно з аналізом Чернєвої, політика адміністрації Трампа може призвести до того, що Східну Європу залишать напризволяще, що викликає занепокоєння з огляду на зростаючий вплив Росії на внутрішню політику Чехії, Словаччини, Болгарії, Румунії та Польщі. “Росія намагається підірвати демократію у Східній Європі та працює над тим, щоб підштовхнути суспільства до нового консенсусу, який зараз, в епоху Трампа, здається дуже зручним”, — зазначила експертка.

Newsweek пише, що “привид Путіна останніми місяцями кружляє над протестами та виборами в кількох країнах Східної Європи”. Прозахідні політики звинувачують Москву у втручанні в референдум ЄС і президентські вибори в Молдові. У Румунії навіть зняли з президентських перегонів проросійського ультраправого кандидата Каліна Джорджеску.

Центральна Азія може стати зоною суперництва між Росією та Китаєм. Монголія залежить від Росії щодо палива й електроенергії, а від Китаю — в питаннях інвестицій у гірничодобувну промисловість. Професор Вольф нагадав, що перший після пандемії закордонний візит Сі Цзіньпіна був до Казахстану, чий лідер виступив проти російського вторгнення в Україну.

У Західній півкулі, за прогнозами видання, домінуватиме Трамп. Він прагне приєднати до США Гренландію, взяти під контроль Панамський канал і навіть перейменував Мексиканську затоку, втілюючи свою філософію “Америка понад усе”. Однак Трамп може зіткнутися з протидією Китаю в Латинській Америці.

Якщо Москва не зможе домовитися зі США щодо війни в Україні, її залежність від Китаю зростатиме. Проте після того, як Трамп активізував торговельну війну з Китаєм, Сі Цзіньпін може економічно зблизитися з Європою, що потенційно послабить позиції Путіна.

Питання Тайваню залишається відкритим. Вольф вважає, що Китай ще не готовий до силового захоплення острова, оскільки в Південнокитайському морі є інші “гарячі точки”, зокрема Філіппіни, де США потенційно доведеться втручатися. “Можуть бути неофіційні домовленості, коли китайці тиснуть, а США не відповідають. Тоді стає зрозуміло, що є непряме визнання того, що насправді Південнокитайське море — це територія Китаю”, — підсумував експерт.