Путіну поставили німе запитання,- експерт

Президент Франції Еммануель Макрон енергійно та послідовно продовжує свій особистий психологічний поєдинок із кремлівським диктатором. Два з половиною місяці тому у найважчий для України момент він заявив, що завдання Росії поразки в її агресивній війні є для Франції питанням честі та питанням власності безпеки. І він не відкидає можливості відправлення французьких військ до України.

Отримавши з Кремля очікувану порцію загроз, включаючи ядерні, на адресу Франції, Макрон зробив дві уточнюючі репліки, призначені, перш за все, для одного конкретного персонажа, пише Андрій Піонтковський, kasparov.ru.

По-перше, він вважав за необхідне повідомити, що «французькі військовослужбовці, як і їхні британські колеги вже беруть участь у бойових діях на території України. Вони обслуговують поставлені нами українцям крилаті ракети Scalp і Storm Shadow.

По-друге, він дуже коротко і сухо нагадав: «Франція теж має ядерну зброю».

Двома короткими фразами Макрон не лише обнулив усю кремлівську пропагандистську машину, яка працює як на внутрішню, так і на західну аудиторію, а й обрушив «стратегічний задум» війни, оголошеної Путіним Вільному світу.

Подивіться, яка дискусія розгорнулася на всіх російських «патріотичних» каналах. Російське Z-бидло обурено вигукує: насправді, Макрон оголосив Росії війну, визнав, що французькі військовослужбовці вже беруть участь у бойових діях. То чому ми досі не завдали ударів по Франції?! Ну, добре, нехай не одразу ядерною зброєю – у нас же є чудова конвенційна зброя, аналогів якій немає у всьому світі.

Та тому й не завдали, що ударом по французькій території Путін набере чинності проти РФ весь арсенал НАТО. Його вже турбуватиме не питання – 40 чи 60 винищувачів F-16 дадуть українцям голландці. Йому протистоятимуть потенційно тисячі (!) натовських літаків усіх типів.

Путін це чудово розуміє. Він ніколи не збирався воювати з НАТО конвенційною зброєю. Як і ядерним теж. Він вирахував західних чемберленів і розраховував обійтися ядерним шантажем. Починаючи з анексії Криму, коли “російські ядерні сили були приведені в бойову готовність на випадок військового протистояння з боку західних країн”.

Включно з «ультиматумом», згідно з яким Захід повинен капітулювати, «зібрати монатки і забратися геть» зі сфери життєвих інтересів переможного улусу Джучі до лінії Батия-Джугашвілі (1245, 1945).

Починаючи з мюнхенської промови Путіна, світ ставив собі питання, які ж інструменти, окрім своєї знаменитої «духовності», могла б задіяти для успішної конфронтації з блоком НАТО держава, яка в рази поступається НАТО з економічного розвитку, науково-технологічного рівня, потенціалу конвенційних збройних сил ?

Путін відверто відповів на нього 9 лютого 2022 на спільній прес-конференції з Макроном – ядерний шантаж. Дослівно він сказав:

«Звичайно, конвенційні потенціали об’єднаної організації НАТО та Росії непорівнянні. Ми розуміємо, але ми також розуміємо, що Росія – одна з провідних ядерних держав, а за деякими компонентами за сьогоденням навіть багатьох випереджає».

Очевидно, Путін вирішив тоді нагадати своєму візаві, що за даними SIPRI на лютий 2022 року Росія мала 1588 розгорнутих стратегічних ядерних боєголовок, а Франція — 280.

Але якби на основі свого «випередження» Путін зважився на ядерну війну з Францією, то він не встиг би насолодитися своєю перевагою. До його 1588-ої боєголовки справа не дійде. Росія та Франція просто перестануть існувати як сучасні держави після обміну ударами першими десятьма своїми боєголовками.

26 лютого 2024 року Макрон взяв на себе де-факто роль Лідера Вільного світу.

Формальний традиційний лідер – США – явно не справлялися із цією відповідальністю. Вже понад чотири місяці трампістами було заморожено у Конгресі військову допомогу Україні. Та й сама байденівська адміністрація так і не спромоглася чітко визначити свої цілі у війні в Україні. Деколи складалося враження, що вона побоювалася сценарію поразки Росії чи не більше, ніж поразки України. У кожному разі, вона безперервно накладала він обмеження і старанно проводила собі червоні лінії: «у жодному разі не провокувати Путіна», «не допустити ескалації конфлікту», «не допустити розростання їх у регіональну війну». Це говорили люди, яким Путін відкрито оголосив світову війну.

Вже в першому своєму виступі в новій якості Макрон затято обрушився на самогубну для Заходу філософію червоних ліній у війні з фашистським режимом, який не встановлює для себе жодних обмежень. За три з невеликим місяці Макрон досяг великих успіхів. У нього з’явилися могутні однодумці у країнах.

По-перше, рейганівське крило республіканської партії (McCaul, Roger, Turner), натхнене і, певною мірою, уражене новою позицією та новою роллю Макрона, здобуло перемогу над трампістами в Конгресі. І не лише забезпечила прийняття пакету військової допомоги, а й стала складовою переважної двопартійної проукраїнської більшості (80 у Сенаті, 322 у Палаті), який критикує Байдена за недостатню військову допомогу Україні. Надання Україні (нарешті!) ATACMS максимальної дальності – перша вимушена реакція адміністрації Байдена на цю критику.

Велика Британія та Франція 7 квітня (120-річна річниця проголошення Антанти) заявили про відтворення Renewed Entente Cordiale.

Цю історичну подію вони вирішили скріпити урочистою клятвою – завдати нищівної поразки путінської Росії: «We must do even more to ensure we defeat Russia. The world is watching – and will judge us if we fail». І на відміну від своїх все ще більш обережних американських колег, вони якраз ENCOURAGE and SUPPORT удари своїх крилатих ракет (дальність до 550 км) по будь-якій військовій меті на території РФ.

І останнє, можливо найголовніше. Сьогодні в Кремлі на коронацію Путіна V зібралися верхні тисячі дві путінських нотаблів. Запеклі мерзотники, один до одного, але люди добре поінформовані. Все вищевикладене добре відомо. В їхніх очах обнулений довічний читає одне й те саме німе запитання «Війну ми програли. Як із неї вилазити?».

Вони заговорять пізніше. Місяця за два. Коли французькі “Mirage” і британські “Typhoon”, оснащені ракетами “Storm Shadow” і “Scalp”, рознесуть до чортової матері символ путінської злочинної авантюри – Керченський міст.