У Данії 78% українських біженців знайшли роботу. У Чехії працюють 66%, у Польщі – 65%, у Швеції та Великій Британії – 56%, у Нідерландах – 50%. Політолог Дітріх Тренхардт (Мюнстерський університет) надав ці цифри Фонду Фрідріха Еберта. Про це пише Оbjectiv.
Законодавчі вимоги фактично однакові в усіх країнах ЄС: біженці з України набувають статусу тимчасового захисту без складної процедури надання притулку, інтегруються в системи охорони здоров’я та соціального захисту та одразу отримують право на роботу. Але у фінансовому плані існують великі відмінності.
Є й інша причина низького відсотка працевлаштування українських біженців у Німеччині. За даними Інституту досліджень ринку праці та професійних досліджень (IAB), близько 72% українських біженців у Німеччині мають вищу освіту – їх вважають надкваліфікованими. Але працевлаштуванню заважає тривалий процес визнання освіти для українців, наприклад, для дозволу працювати лікарем чи фармацевтом.
В Італії та Словаччині це влаштовано по-іншому: там біженцям з України дозволили працювати в системі охорони здоров’я вже з березня 2022 року.
Водночас біженцям у Німеччині часто не вистачає мовних навичок. Експерти сподіваються, що ситуація з працевлаштуванням «поліпшиться за кілька місяців завдяки мовним курсам».
Нагадаємо, у Німеччині через українців різко зросла кількість безпритульних, зокрема це пов’язано із великою кількістю біженців у країні. Про це йдеться у відповіді влади на запит одного з депутатів Ландтага (парламенту – ред.) землі Баден-Вюртемберг, пише видання Bild.
Зазначається, що кількість безпритульних у цій землі зросла у два з половиною рази – до 77 тисяч. У земельному уряді відповіли, що різке зростання пов’язане «зі статистичними причинами» та з урахуванням біженців з України.
Близько третини з них (24295) – неповнолітні. Різке зростання пов’язане зі статистичними причинами та врахуванням біженців з України, відповіли у земельному уряді на запит партії «Альтернатива для Німеччини».
До слова, уряд Чехії затвердив пріоритети щодо адаптації та інтеграції біженців з України на 2024 та наступні роки. Про це на пресконференції за підсумками засідання Кабінету міністрів заявив прем’єр-міністр країни Петро Фіала, пише Аdvokatni Denik.
За його словами, заходи стосуються житла, працевлаштування та боротьби з дезінформацією. У тому числі має бути підготовлена процедура припинення дії або зміни форми тимчасового захисту осіб, що прибувають. Вирішенням цього питання займеться комітет міністрів під керівництвом заступника прем’єр-міністра та міністра праці та соціальних справ Маріана Юречки.
Згідно з документом, основними пріоритетами інтеграції з 2023 року є боротьба з дезінформацією, підтримка довгострокового житла, забезпечення навчання чеській мові школярів та курсів для дорослих, підвищення доступності шкіл.
Видання The Hill пише про те, що президент Джо Байден непопулярний серед виборців. Жодне опитування…
Найбільші банки Росії почали сильніше відчувати на собі санкції за війну в Україні: прибуток 20…
Під час сучасного ритму життя перекуси стають необхідною складовою здорового харчування. Однак, чи завжди корисні…
В Україні через значний дефіцит в енергосистемі та імпорту електроенергії для покриття споживання, вводилися екстрені…
Компанія Rheinmetall планує заснувати в Україні підприємство, яке спеціалізуватиметься на системах протиповітряної оборони.
Залежно від вашого стилю та уподобань, виберіть сумку, яка найбільше відповідає вашому образу.