“Підземне місто” з кухнею і лазнею: як виглядають українські фортифікації на Харківщині

У Харківській області ситуацію на кордоні складно назвати спокійною, адже там постійно працює російська артилерія, міномети та авіація. Прикордонні села розбиті. Однак, незважаючи на це, українські прикордонники з бригади “Сталевий кордон” посилено укріплюють свої позиції. Про те, як облаштовані підземні укріплення, захисники розповіли кореспонденту “Донбас Реалії” Єгору Логінову.

За словами Логінова, українські бійці намагаються зробити відповідні укріплення не лише зручними для оборони, але й комфортними для проживання. Кореспондент називає такі укріплення “справжнім підземним містом”, адже його довжина складає понад три кілометри.

“Колоди в три накати зверху присипані землею для маскування, світло, гаряча вода, каналізація, бліндажі та, звісно ж, бійниці, для того, щоб безпосередньо вести бій”, — описує підземні фортифікації українських прикордонників Логінов.

Один з бійців наголошує, що основним у такому укріпленні є саме безпека, адже три накати колод, які зверху засипані землею, дають змогу витримати пряме влучання 152-мм снаряду.

“Тому тут безпечно. Безпечно для місцевого населення, адже ми вивели повністю усі свої підрозділи з населених пунктів”, — додає прикордонник.

За словами кореспондента, бригада “Сталевий кордон” знаходиться на відповідній території у Харківській області уже сім місяців. До цього захисники воювали на Бахмутському напрямку. Коли бійці приїхали на цей відрізок фронту, там були лише окопи.

“Спочатку навіть не вірив, що можна зробити. Була задумка, коли почали планувати… почали із землерийних робіт. Спочатку екскаватором. А потім, коли почало виходити, зрозуміли, що ми на правильному шляху і це потрібно робити. Тим більше, коли противник почав застосовувати артилерію та міномети – особовий склад навіть вмовляти не довелося. Вони, як кроти, зарились у землю дуже швидко. Це потрібно. Це безпека”, — розповів Олександр, військовий з бригади “Сталевий кордон”.

За словами Олександра, такі фортифікаційні споруди в умовах оборонного бою — це одна з перших речей, які потрібно зробити.

Ще один військовий зі “Сталевого кордону” Іван розповів, що прикордонники ухвалили рішення не чекати державної програми, а своїми руками “робити все для того, щоб можна було створити комфортні умови”. Тож, під землею у бійців є електрика, кухня, гаряча вода, душові та лазня, туалети з каналізацією та пральні машини.

“Тут ми зараз перебуваємо на 1 із позицій нашої бригади, де створені впринципі усі належні умови для того, щоб люди могли і відпочити, і привести себе в порядок: попратися, помитися, поїсти. І постійно здійснюємо ротації. Люди, які повертаються з бойових чергувань, там вони безпосередньо на лінії зіткнення перебувають від однієї до пʼяти діб, потім повертаються сюди, приводять себе в порядок. Це дозволяє тримати такий морально-бойовий дух”, — каже військовослужбовець.