Чому ця операція ввійде в історію: як Україна вразила підводний човен у Новоросійську

Підготовка операції зі знищення російського підводного човна типу “Варшавянка” в порту Новоросійська вимагала тривалого та багаторівневого планування. Про це під час ефіру національного телемарафону повідомив речник Військово-морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук.

За його словами, йшлося про складний комплекс дій, який охоплював не лише створення засобу ураження, а й ретельну організацію всієї операції. Особлива увага приділялася безпеці та недопущенню витоку інформації, що було критично важливо для успішного виконання завдання. 

Дмитро Плетенчук наголосив, що подібні операції не можуть бути спонтанними і потребують чіткої координації на всіх етапах.

Речник ВМС зазначив, що додаткові труднощі створювала посилена система захисту військово-морської бази в Новоросійську. Саме через загрозу ударів російська сторона останнім часом практично не утримує кораблі та підводні човни в акваторії Чорного моря. Зазвичай вони змушені перебувати в порту та в разі небезпеки оперативно змінювати місце стоянки або виходити з бази. Водночас, за словами Плетенчука, цього разу противник не відчував загрози, що і стало однією з ключових передумов успіху операції.

Також він нагадав, що підводний човен “Ростов-на-Дону” був уражений українськими силами ще у 2024 році. Це стало першим випадком з часів Другої світової війни, коли підводний човен був знищений у бойових умовах. Нинішнє ураження стало вже другим подібним випадком для Росії.

За словами Дмитра Плетенчука, наразі у РФ залишилося ще два підводні човни – носії крилатих ракет, а також один човен, який не має такого озброєння. Загалом раніше Росія мала шість підводних човнів у Чорному морі.