Газові оборудки у деталях. Як Ярослав Дубневич потрапив на лаву підсудних

Енергетика завжди була ласим шматком для потенційних корупційних схем. «Газова справа» Онищенка, справа «Роттердам+», справа «Центренерго» – усі ці історії, на думку НАБУ та САП, завдали країні величезної шкоди. Такі кейси видаються особливо ганебними з огляду на теперішні проблеми України в цій сфері: замість розвитку галузі вона роками ставала джерелом для корупційних зловживань.

Кейс братів Дубневичів щодо розкрадання газу на ТЕЦ правоохоронці вважають одним з найскладніших у сфері економіки. І не дивно, адже йдеться про 2 млрд грн імовірно вкрадених державних коштів, причетність колишнього нардепа та постійні спроби затягнути розгляд справи.

У чому суть цієї схеми та як така історія може відбиватися на нашому сьогоденні – йтиметься далі.

З чого все почалось?

У 2016 році Національна комісія (НКРЕКП) звернула увагу на закупівлі газу для Новояворівської та Новороздільської ТЕЦ на Львівщині. НКРЕКП вирішила провести позапланову перевірку діяльності цих ТЕЦ – виявилося, що енергокомпанії, які керували ТЕЦ, використовували придбаний у «Нафтогазу» пільговий газ не за призначенням.

Сторона обвинувачення стверджувала, що при закупівлі газу для ТЕЦ ці енергетичні компанії створювали видимість, що сировина потрібна для виробництва тепла для населення Новояворівська та Нового Роздолу. Адже щоб зменшити ціни у платіжках для населення, «Нафтогаз» продавав газ за пільговими цінами – інколи втричі дешевше, ніж для інших споживачів. Але компанії використовували газ для того, щоб продавати згенеровану електроенергію ДП «Енергоринок», а не виробляти тепло для населення.

Внаслідок цього прибутковість виробництва електрики ТЕЦ перевищила 60% (проти 3-5% закладених у тариф НКРЕКП).

Розслідування розпочалося ще у грудні 2016 році, майже одразу після проведення позапланових перевірок на ТЕЦ. Як стверджують детективи НАБУ, газ на ТЕЦ крали протягом двох періодів – у 2013-2015 роках та 2016-2017 роках.

Головний фігурант справи – один з братів та колишній нардеп Ярослав Дубневич. Саме Ярослав і Богдан Дубневичі у той період були кінцевими власниками підприємств, що управляли ТЕЦ – ТОВ «Енергія», ТОВ «Енергія-Новий Розділ» і ТОВ НВП «Енергія-Новояворівськ». У 2019-2020 роках вони переписали компанії на своїх синів. До речі, інша належна їм компанія фігурує у справі про нелегальний видобуток піску на 21 млн грн.

Новояворівська ТЕЦ

фото: Четверта влада

Протягом 2013-2015 років ці підприємства уклали низку договорів про закупівлю в НАК «Нафтогаз» природного газу для виробництва теплової енергії для населення. Обсяг постачання газу протягом цих років складав понад 300 млн куб. м на суму понад 1,4 млрд грн.

Під час другого епізоду у 2016-2017 роках так само було укладено договорів з НАК «Нафтогаз» на понад 700 млн грн про закупівлю понад 150 млн куб. м газу для постачання тепла в міста Львівської області.

Замість цього ТЕЦ генерували електроенергію та продавали її ДП «Енергоринок». В результаті таких махінацій «Нафтогаз» отримав сукупно близько 2,1 млрд грн збитків, а підконтрольні Дубневичам ТЕЦ навпаки отримали надприбутки.

Хто причетний, крім Дубневича

У злочинну змову, за версією сторони обвинувачення, вступив менеджмент цих компаній під керівництвом Ярослава Дубневича. До кола обвинувачених належать: ексдиректор ТОВ «Енергія» Ігор Кучма, керівник ТОВ «Енергія-Новий Розділ» Ігор Артимко, його заступник Ігор Ільків, фінансовий директор «Енергія-Новий Розділ» Олег Павлишин, ексдиректор ТОВ НВП «Енергія-Новояворівськ» Олександр Олексюк.

П’ятьом фігурантам справи повідомили про підозру щодо першого епізоду ще у 2018 році, а щодо другого – у 2020-му.

Сам Ярослав Дубневич отримав підозру лише 10 жовтня 2023 року, ставши шостим фігурантом. До НАБУ він так і не з’явився, тож 17 жовтня був оголошений у розшук, а 13 листопада його заочно арештував Вищий антикорсуд. Тим часом Богдан Дубневич не фігурує у справі зовсім – йому навіть не повідомили про підозру.

Посадовцям компаній та Дубневичу інкримінують заволодіння газом на понад 2,1 млрд грн та легалізацію незаконно отриманого прибутку від продажу електроенергії. Як стверджує обвинувачення, Ярославу Дубневичу вдалось «відмити» понад 450 млн грн. Спочатку він вивів ці кошти в офшори, а потім гроші маскували та переводили назад в Україну – ніби іноземні інвестиції у зелену енергетику.

Цікаво, що у жовтні 2018 року колишній очільник САП Назар Холодницький стверджував, що брати Дубневичі не причетні до газових махінацій на ТЕЦ у Львівській області.

Справі вже понад вісім років. Чому так довго?

Від перевірок НКРЕКП до обвинувального акту у суді минуло три роки, а судовий розгляд триває вже п’ять років. TI Ukraine відстежувала цей кейс від самого вручення підозр: відзначимо часті неявки учасників справи, відмови об’єднувати епізоди та навіть закриття провадження через «поправки Лозового».

НАБУ вважає справу однією з найважчих у сфері економіки, оскільки в рамках досудового розслідування довелось звертатися до дев’яти країн, серед яких Швейцарія, США, Кіпр, Латвія, Словаччина, Канада та Маршаллові Острови.

Ще було декілька спроб відібрати справу у ВАКС, проте Апеляційна палата відмовилася це робити. Після вже третього перегляду підсудності за ініціативою самих суддів Апеляційної палати ВАКС зробила висновок, що всі ці спроби зводилися до незгоди з попередніми відмовами. А коли у серпні 2022 року перший епізод справи закрили та відновили знову, здобутий прогрес було втрачено, бо справу мали почати слухати заново.

Не прискорило розгляд справи й об’єднання двох епізодів в один, який передали до ВАКС у січні 2023 року. Нині провадження вже понад рік перебуває на етапі підготовчого судового розгляду, а з 2016 року правоохоронці зібрали 300 томів матеріалів, які суд має дослідити перед винесенням рішення.

Що зараз із ТЕЦ?

Компанії Дубневичів «Новороздільська ТЕЦ» та «Новояворівська ТЕЦ» вартістю 800 млн грн досі перебувають під арештом. Також арештовані €2,3 млн, що належать близькому оточенню екснардепа Ярослава Дубневича.

У червні 2018 року САП просила передати обидві ТЕЦ в управління АРМА. Тоді слідчий суддя Солом’янського райсуду Києва погодився – і за чотири місяці Агентство знайшло тимчасового управителя «Гарант Енерго М».

Проте після цього управитель «Гарант Енерго М» зіштовхнувся з саботажем власників ТЕЦ: персонал відмовлявся виходити на роботу, власники демонтовували обладнання, знищували технічну документацію та постійно намагалися через суд повернути собі контроль над активами.

У вересні 2019 року закінчився договір управління активами з управителем «Гарант Енерго М», відтак було оголошено новий конкурс. Тендерний комітет вирішив залишити старого управителя для генерації енергії та обрати нового для розподілу енергії (ТОВ «Альтенатива-Т-ХХІ»). Щоб продовжити управління ТЕЦ, «Гарант Енерго М» мав виконати низку умов, зокрема прозвітувати про підготовку до початку опалювального сезону, а також погасити заборгованість із заробітної плати. Однак зробити це не вдалося: компанія заборгувала перед «Нафтогазом» та не виплатила борги із зарплати.

Врешті дві ТЕЦ без конкурсу передали в управління ТОВ «Нафтогаз Тепло», мовляв, саме через заборгованість із зарплати. Нещодавно з тої ж причини зняли арешт з коштів ТОВ «Енергія-Новий Розділ».

Саме ця справа стала одним із драйверів запровадження процедури «виняткового» управління арештованими активами, яка визначена у ст. 21-1 Закону про АРМА. Це дало змогу уряду передавати в управління арештовані об’єкти критичної інфраструктури, такі, як ТЕЦ, щоб уникнути проблем із їх функціонуванням.

Що далі?

Незабаром справа має перейти на етап розгляду по суті. TI Ukraine вважає, що справедливий та неупереджений розгляд цієї справи надзвичайно важливий. Адже йдеться про вплив на добробут мешканців українських міст, а у справі фігурує колишній народний депутат з багатомільйонними заплутаними схемами.

Рішення не варто чекати надто швидко, оскільки матеріали кейсу вже розтягнулися на понад 300 томів. Хіба що окремі обвинувачені укладуть з прокурорами угоду, а ВАКС її затвердить. У разі обвинувального вироку фігурантам справи «світять» серйозні строки – за сукупністю всіх інкримінованих злочинів покарання може сягнути до 15 років в’язниці.

Ярослава Дубневича паралельно обвинувачують у заволодінні 93 млн грн «Укрзалізниці». Так, за версією сторони обвинувачення, група службових осіб «Укрзалізниці» разом з підконтрольними підприємствами організувала проведення відкритих торгів для закупівлі стрілкових переводів.

Дубневич нібито особисто лобіював виділення коштів визначеним підприємствам, що призвело до переплат. Ця справа також досі на етапі підготовчого засідання у ВАКС.

Результати судового розгляду цієї справи обіцяють бути цікавими як у питанні процесу збору доказів, так і з боку матеріального права. І це може мати стримувальний ефект для тих, хто хоче так само наживатися на тарифній державній політиці.

Павло Демчук, юридичний радник Transparency Inernational Ukraine