Українці назвали міста з найкращим економічним кліматом

Харків, Вінниця та Луцьк, на думку українців, змогли найкраще адаптувати свою економіку до викликів повномасштабної війни, а ось Полтава, Кропивницькій та Запоріжжя пасуть задніх. При цьому Харків на думку громадян з точки зору економіки навіть більш пристосований, ніж Київ.

Про це заявила голова комітету ВР з питань організації державної влади, регіонального розвитку і містобудування Олена Шуляк.

Вона зазначила, що, попри близькість до епіцентру воєнних дій і щоденні обстріли, українці вважають найбільш пристосованою до умов війни економіку Харкова. Так вважає 70% опитаних українців. На другому місці Вінниця – так вважають 64% опитаних. На третьому місці Луцьк і Київ – 65%. На четвертому Чернігів – 64%.

“Як ми бачимо, близькість або віддаленість міст від фронту, а також ризики обстрілів не завжди впливають на економічну активність. Харків і Чернігів – міста, які зазнають нищівних атак. Але економіку цих міст вважають пристосованою. Натомість, віддалені від фронту Чернівці і Ужгород – у топі міст, з найменш пристосованою до війни економікою. Так вважають 53% і 54% опитаних українців. Також непристосовані за цим показником Полтава і Кропивницький – 45% і 49%”, – зауважила Шуляк.

За її словами, одним з найпоказовіших критеріїв у цьому плані є відкриття бізнесу – в деяких містах це відносно просто, в інших – навпаки. Зокрема, зробити це відносно легко у Рівному – так вважають 41% опитаних, в Ужгороді – 37% опитаних, у Хмельницькому – 36%. А от найскладніше це зробити у Миколаєві – 23% опитаних, Запоріжжі – 25% і Полтаві – 25%.

“Цікаво, що Київ, Львів і Дніпро не входять в топ міст, де відкриття будь-якого нового бізнесу – справа не складна і всі бюрократичні і корупційні складові виключені. Наприклад, те, що в Києві легко відкрити бізнес, вважають тільки 31% громадян, щодо Львову це 29% опитаних і щодо Дніпра – 32%”, – повідомила Олена Шуляк.

Вона нагадала, що аналіз економічної активності і економічного потенціалу – перше, на що мають звертати увагу громади при створенні програм свого комплексного відновлення (ПКВ). Крім цього, економічний чинник наряду з демографічним буде одним з вирішальних, коли будуть прийматися рішення про відновлення вщент зруйнованих населених пунктів. Це прописано у законодавчій рамці щодо відновлення – законопроєкті “Про основні засади відновлення”.

“Мета законодавчої рамки – забезпечити ефективне, прозоре та підзвітне відновлення України, зменшення збитків, спричинених збройною агресією рф, стале зростання економіки, а також створення безпекових, соціальних та фінансово-економічних умов для громадян України. Запровадження цього законодавчого інструменту дозволить нам долати наслідки війни і створити умови для соціально-економічного зростання, покращити життєдіяльність населення та бізнесу”, – підсумувала парламентарка.