Україна приступила до багатомільярдної програми нарощування озброєнь, яка буде фінансуватися європейськими країнами. Цей план розглядається як найкращий спосіб захиститися від Росії на тлі скорочення американської допомоги та невизначеності західних гарантій безпеки, пише The New York Times.
Як зазначається, Україна не тільки прагне підтримати свою армію в ході повномасштабного вторгнення РФ, але і зробити її основою післявоєнного врегулювання. Це дозволить стримати Москву від повторного нападу.
Ставка робиться на розвиток української оборонної промисловості. Зокрема, наприкінці серпня Україна розпочала виробництво своєї далекобійної крилатої ракети «Фламінго». Ракета здатна вражати цілі на відстані близько 3000 кілометрів і має корисне навантаження 1150 кг, що дозволяє вражати не тільки Москву, але й інші великі російські міста.
Експерти вважають, що Україні, ймовірно, навіть не доведеться застосовувати «Фламінго». За їхніми словами, її наявність є потужним стримуючим фактором для Росії, можливо, більш ефективним, ніж будь-які західні гарантії безпеки. «Серійна зброя дальньої дії, така як «Фламінго», можливо, є найсильнішою гарантією безпеки України в післявоєнному європейському порядку», — заявив Фабіан Хоффман, експерт зі зброї з Університету Осло.
Водночас українська армія навряд чи зможе зрівнятися з російською за чисельністю, тому акцент на збільшенні виробництва озброєнь виглядає стратегічно виправданим.
Журналісти нагадують, що Україна вже мала гіркий досвід з гарантіями безпеки. У 1994 році лідери України, Росії, Великої Британії та США підписали Будапештський меморандум, який передбачав відмову України від ядерного арсеналу в обмін на зобов’язання інших учасників захищати країну і поважати її суверенітет.
Поки невідомо, наскільки далеко зайде нинішнє військове нарощування. Європейські країни стикаються з бюджетними труднощами, що може обмежити їхню здатність фінансувати українську програму в повному обсязі. Крім того, Україні необхідно вирішити проблему нестачі особового складу, щоб армія стала ефективною стримуючою силою.
Журналісти підкреслюють, що зміцнення власних збройних сил — поки що єдиний надійний варіант для Києва, враховуючи, що обіцянки Заходу про післявоєнні гарантії безпеки ще не перетворилися на конкретні зобов’язання.
Адміністрація президента США Дональда Трампа продовжує наполягати на якнайшвидшому укладенні мирної угоди між Україною і Росією. Європейські союзники вважають, що спочатку необхідно виробити гарантії безпеки для Києва, щоб уникнути нової війни в майбутньому. Деякі країни висловили готовність розмістити війська в Україні, а США заявили про можливість надання повітряної підтримки. 4 вересня в Парижі відбудеться саміт «коаліції бажаючих», на якому буде присутній президент України Володимир Зеленський.
Проте обговорення гарантій безпеки поки що не принесло значних результатів. Росія намагається втручатися, вимагаючи права голосу в окремих питаннях. Саме тому Україна зосереджена на власних гарантіях безпеки: виробництво вітчизняної зброї та закупівля західного озброєння залишаються поза прямим впливом Москви. «Це не те, що росіяни можуть дійсно обговорювати. Це наша перевага», — зазначила Глава Місії України при НАТО Альона Гетманчук.
Водночас Німеччина і Норвегія пообіцяли надати Україні до 10 мільярдів доларів у вигляді військової та цивільної допомоги наступного року. Це свідчить про готовність Європи підтримувати Україну на новому рівні, що дозволить Києву ефективніше планувати довгострокову програму озброєнь.
