Провал переговорів після здачі Донбасу дозволить Росії почати нову атаку вглиб України, – NYT

У неділю в Абу-Дабі відновлюються мирні переговори за посередництва адміністрації президента США Дональда Трампа, проте за дипломатичними дискусіями ховається тривожний сценарій. Аналітики попереджають: наполеглива вимога Москви передати їй повний контроль над Донецькою областю може бути не просто спробою “зберегти обличчя”.

Експерти побоюються, що здача Слов’янська і Краматорська позбавить Київ найпотужнішої лінії оборони на сході, пише The New York Times. Частина Донецької області, яку все ще утримує Україна, є однією з найбільш укріплених частин фронту, оскільки оборонні споруди тут зводилися з 2014 року, задовго до повномасштабного вторгнення Росії.

Якщо мирний план провалиться вже після передачі земель – сценарій, який багато хто вважає цілком реальним – Росія опиниться в ідеальній стратегічній позиції для початку нового, блискавичного вторгнення вглиб ослабленої України

Держсекретар США Марко Рубіо, виступаючи минулої середи в Сенаті, заявив, що питання Донецького регіону стало “єдиним пунктом, що залишився” в мирних переговорах, який вимагає уваги, зазначивши: “Це все ще міст, який ми не перейшли”.

Днем пізніше Москва оскаржила це твердження. Помічник президента РФ із зовнішньої політики Юрій Ушаков заявив, що необхідно вирішити й інші питання, включаючи гарантії безпеки, запропоновані Україні західними країнами. Виникає питання: чому кремлівський диктатор Володимир Путін так піклується саме про цю землю, на відміну від інших українських територій, на які претендувала Москва.

Символізм і державна пропаганда

Повідомляється, що з моменту вторгнення Росії в Україну в 2014 році Донецьк був центральним елементом спроби Москви відокремити, а потім і анексувати цей промисловий регіон на сході України, який Кремль зображує як історично російський.

Росія побудувала більшу частину своєї державної пропаганди навколо “порятунку” жителів Донецької та Луганської областей, називаючи цей регіон Донбасом. Наприкінці 2022 року Кремль оголосив про анексію чотирьох областей України – Луганської, Донецької, Херсонської та Запорізької.

Зараз же російські переговорники, схоже, “відмовилися від захоплення частин Херсонської та Запорізької областей”, які Росія ще не контролює. Однак якщо Київ утримає за собою більшу частину Донецької області, Путін може зіткнутися з негативною реакцією з боку провійськових націоналістичних елементів своєї електоральної бази, пише ЗМІ.

Частина Донецької області, яку все ще утримує Україна, має символічне значення. До неї входить Слов’янськ – місто, де Москва розпочала те, що вона назвала проросійським “сепаратистським” повстанням у 2014 році. Нездатність Москви взяти це місто, яке російська пропаганда зображує колискою “Російської весни”, після 12 років спроб може загострити критику з боку “яструбів”. Захоплення решти Донецької області також допомогло б Путіну сформувати наратив про перемогу.

“Якщо ви можете отримати за столом переговорів те, чого не досягли силою, питання про те, хто виграв війну і хто продиктував умови її закінчення, буде вирішене. Можливо, не залишиться правдоподібного способу представити це як стратегічну поразку Росії і перемогу України”, – заявив директор Берлінського центру Карнегі з вивчення Росії та Євразії Олександр Габуєв.

Путін знає, що будь-яке рішення Києва передати територію буде вкрай суперечливим всередині України, де солдати вмирали за цю землю протягом 12 років, додав експерт. “Люди проливали за це кров. Безліч сімей втратили своїх близьких у боях на Донбасі. А тепер ви це здаєте? Це бомба уповільненої дії під українською єдністю”, – підкреслив він.

Президент України Володимир Зеленський, у свою чергу, заявив, що готовий йти на компроміси заради закінчення війни, але не поступатися територіальною цілісністю України. У грудні український лідер говорив, що готовий відвести війська з частини Донецької області, яку утримує Київ, і перетворити ці райони на демілітаризовану зону. Але за умови, що Росія відведе свої сили з рівнозначної ділянки землі в Донецьку.

“Формула Анкориджа”

Коли спроби Трампа стати посередником у мирному процесі зайшли в глухий кут минулого літа, його адміністрація висунула ідею обміну територіями, що стосується Донецька, щоб спробувати пожвавити переговори з Кремлем. Путін тепер чіпляється за цю угоду. Позитивна реакція московського диктатора на цю ідею призвела до організації серпневого саміту в Анкориджі.

Що саме Трамп і Путін погодили під час тієї зустрічі, публічно не розголошувалося. Але з тих пір російські лідери, не вдаючись у подробиці, наполягають на тому, що будь-яка мирна угода повинна відповідати “духу Анкориджа” або “формулі Анкориджа”, відзначають журналісти. Ця фраза зазвичай розглядається як кремлівське скорочення для угоди, на яку Путін погодився з Трампом на Алясці: він зупинить війну, якщо Україна передасть решту Донецької області (і погодиться на ряд інших нетериторіальних вимог).

Зеленський не погодився. Він зазначив, що Конституція України забороняє територіальні поступки без всеукраїнського референдуму. Потім це питання знову з’явилося в новій формі в плані з 28 пунктів, складеному американськими переговорниками за участю спецпосланця Путіна Кирила Дмитрієва.

Цей план пропонував українським військам піти з тієї частини Донецької області, яку вони все ще контролюють, і створити “нейтральну демілітаризовану буферну зону”. Вона була б визнана на міжнародному рівні як російська територія, але російські війська не були б допущені на цю землю.

Домовившись про цю пропозицію з Трампом на Алясці, Путін може вважати будь-яке відхилення від неї “нечесною угодою”. “Якщо ви Росія і вам запропонували це, чи погодитеся ви з тим, що пропозицію відкликали?” – каже Сем Чарап, старший політолог Rand Corporation. Проблема полягала в тому, що Україна ніколи на це не погоджувалася, йдеться в матеріалі.

Проблема води

Окупований Росією Донецьк минулого року також зіткнувся з серйозною водною кризою і продовжує відчувати проблеми з нестачею води. Канал, що постачає регіон водою, відомий як канал Сіверський Донець – Донбас, був зруйнований на початку повномасштабного вторгнення в 2022 році. Його витік знаходиться на північний схід від Слов’янська, на території, яка все ще контролюється Україною.

Путіна запитали про нестачу води під час його прес-конференції (“Прямої лінії”) в грудні. Він пояснив, що основний водозабір знаходиться на території, яка “на жаль, все ще контролюється противником”. І заявив, що проблема може бути “фундаментально вирішена”, як тільки “ця територія опиниться під контролем їх збройних сил”.