Одна помилка – і біда: генератор може вбити вас і сусідів

Під час відключень світла генератор для багатьох стає справжнім рятівником. Але є нюанс: цей «рятівник» легко перетворюється на джерело смертельної небезпеки, якщо користуватися ним абияк.

Отруєння чадним газом, пожежі, ураження струмом — це не страшилки з інструкцій, а реальні сценарії, з якими регулярно стикаються рятувальники. Саме тому в ДСНС нагадують: генератор — це техніка підвищеного ризику, а не просто “коробка зі світлом”.

Починається все з вибору самого пристрою. Купувати варто тільки сертифіковані моделі та чітко дотримуватися рекомендацій виробника. Будь-яка самодіяльність у стилі “та й так працює” тут може дорого коштувати, причому не лише вам, а й сусідам. Неправильно встановлений або під’єднаний генератор створює загрозу для всього будинку.

Працювати генератор має виключно на вулиці. Не в коридорі, не в гаражі без вентиляції і точно не в підвалі. Ідеальний варіант — під навісом або в окремому технічному приміщенні з хорошим провітрюванням. Від будівель, вікон, автівок та інших об’єктів він повинен стояти не ближче ніж за шість метрів. Якщо поруч є суцільна негорюча стіна без вікон, допускається відстань від одного метра. Поверхня під генератором має бути рівною та стійкою, без хитань і перекосів. І ще важливий момент: будь-яке пошкодження проводів чи обладнання потрібно усувати одразу, без відкладань «на потім».

Підключення генератора — це робота для електрика, а не для сусіда «який трохи розбирається». Перед запуском обов’язково перевіряють потужність пристрою та його технічні характеристики. Для власної безпеки рятувальники радять використовувати гумові рукавички, взуття з гумовою підошвою, а за можливості ще й захисні окуляри та навушники. Усі подовжувачі та кабелі повинні бути справними й розрахованими на великі навантаження, а електроприлади — мати заземлення.

Перед кожним запуском варто провести швидкий «огляд»: чи немає пошкодженої ізоляції, корозії на контактах, перекручених дротів або їхнього контакту з гарячими частинами двигуна. Усі елементи генератора мають бути заземлені. Запускати агрегат під дощем, снігом чи за високої вологості — пряма дорога до короткого замикання та ураження струмом. Так само небезпечно торкатися рухомих деталей під час роботи.

Поки генератор працює, за ним потрібно стежити. Будь-які сторонні звуки, запахи, підтікання палива чи мастила — це сигнал негайно його вимкнути та знеструмити. Техніка не повинна працювати без перерви добу напроліт: після приблизно п’яти годин роботи їй потрібна пауза щонайменше на пів години.

Окрема тема — пальне. Його не можна зберігати «під боком». Каністри з паливом і мастильними матеріалами повинні стояти щонайменше за десять метрів від житлових будівель та автомобілів, у спеціальній тарі, призначеній для зберігання пального. Найкраще місце — провітрювана зона під навісом із обмеженим доступом. Якщо пальне випадково пролилося, його засипають піском і збирають у металеву ємність. Ніяких ганчірок і «витер — та й пішов».

Якщо ж сталося загоряння, діяти потрібно без паніки, але максимально швидко. Перший крок — дзвінок у ДСНС за номером 101 із чітким повідомленням адреси, місця пожежі та інформації про людей поблизу. Генератор слід знеструмити. Якщо дозволяє ситуація, вогонь гасять первинними засобами — підійде вогнегасник класу В або щільна кошма. Після цього важливо зустріти рятувальників і провести їх до осередку займання, щоб вони не втрачали час.

Є й те, що з генератором робити категорично не можна. Його не встановлюють у приміщеннях без вентиляції та в місцях, де постійно перебувають люди. Його не заправляють під час роботи або коли двигун ще гарячий. Поруч із пальним не палять і не користуються відкритим вогнем. Конструкцію генератора не змінюють, кілька агрегатів між собою не об’єднують, дітей і тварин до обладнання не підпускають. Не змішують різні види пального чи мастил і не перевищують допустиме навантаження.