Після чи не найгучнішого корупційного скандалу останніх років уряд ухвалив рішення звільнити наглядову раду “Енергоатому” та відсторонили від роботи члена правління Якоба Хартмута. Схема з відкатами, яку викрило НАБУ, вказала на безпорадність усіх створених антикорупційних інструментів всередині компанії та наглядової ради, яка мала б контролювати правління і відстоювати прозорість.
Цього року на зарплати наглядової ради витратили близько 12 млн грн. При тому члени ради не змогли запустити роботу комітетів, а уряд ще з минулого року зволікав з обранням п’ятого члена.
Про те, хто мав би забезпечити в “Енергоатомі” механізми, які б не допустили появи масштабних схем, але не зробив цього – читайте далі.
“Енергоатом” звітував про боротьбу з корупцією, поки з підрядників збирали хабарі
“Енергоатом” ще нещодавно заявляв про “позитивну динаміку антикорупційних реформ” усередині компанії. “Т.в.о. голови правління “Енергоатома” Павлом Ковтонюком затверджений Реєстр ризиків, ідентифікованих у діяльності товариства у 2025 році. Внутрішнє оцінювання ймовірних корупційних ризиків здійснювала робоча група, до складу якої увійшли керівники та працівники структурних і відокремлених підрозділів компанії”, – йдеться в одному із повідомлень компанії.
“Позитивна динаміка антикорупційних реформ” не завадила налагодити в компанії одну з наймасштабніших корупційних схем. Як стверджують у НАБУ, відомий бізнесмен, представники “Енергоатома”, заручившись підтримкою кількох членів уряду, роками отримували 10-15% від контрактів, контролюючи кадрові та фінансові рішення. Через механізм “шлагбаум” контрагенти змушені були платити відкати, щоб уникнути блокування платежів або втрати статусу постачальника.
За інформацією НАБУ й САП, керував схемою чоловік на прізвисько “Карлсон”. Офіційно антикорупційні органи не розкривають імені, однак, імовірно, йдеться про Тімура Міндіча. Після цього президент України Володимир Зеленський заявив, що міністр юстиції Герман Галущенко та міністерка енергетики Світлана Гринчук “не можуть залишатися на посадах”. Вони написали заяви про звільнення.
Кабмін також доручив тимчасовому виконувачу обовʼязків голови правління відсторонити головного консультанта президента НАЕК “Енергоатом” Дмитра Басова, якому вже повідомлено про підозру, а також директора з фінансів та бюджетування, директора з правового забезпечення, керівника відокремленого підрозділу “Централізовані закупівлі”.
Однак, окрім тих, хто організував цю схему, є також і представники “Енергоатома”, які мали б опікуватись боротьбою з корупцією, однак робили це, м’яко кажучи, неефективно. Серед них також і наглядова рада, яку першою й розпустили.
Витрачені мільйони й сумнівні результати
Робота наглядової ради “Енергоатому” була паралізована, п’ятого члена правління не змогли обрати ще з минулого року. Навіть у меморандумі МВФ йшлось про необхідність якомога швидше обрати п’ятого члена наглядової ради (це мав зробити уряд). Ба більше, у фонді навіть рекомендували розширити склад до семи членів.
Натомість усі процедури фактично блокувались. Тимофій Милованов, який написав заяву про звільнення з посади члена наглядової ради “Енергоатома” після гучного корупційного скандалу, пожалівся, що йому “фактично не давали працювати”.
“Уряд розпустив наглядову раду “Енергоатома”. Правильне рішення! Бо треба працювати. На мої прохання запустити роботу комітетів мої колишні колеги казали “почекаємо, поки зберемо повний склад ради”, а коли я починав вимагати не чекати, мені казали “ти занадто токсичний і упереджений”, – написав Милованов на своїй сторінці в Facebook.
Нормально працювати наглядова рада “Енергоатома” дійсно не могла. Їх важко звинуватити в участі в організації схем, тим паче з ними підписали контракт лише цього року. Але разом із тим саме цей склад наглядової ради не зміг організувати прозору роботу, не провів аудити, не зміг виявити масштабної корупційної схеми, яку влаштували буквально під носом.
Можливості працювати членам наглядової ради не давали. Але зарплату вони отримували у повному розмірі. Тимофій Милованов першу виплату від “Енергоатома” задекларував у травні – трохи більше ніж 908 тис. грн. Усього за рік член наглядової ради отримав майже три мільйони гривень (2 млн 958 тис. грн). Непогано, враховуючи, що відпрацювати ці гроші так і не вдалося. До речі, він також член наглядової ради “Української оборонної промисловості”.
Скільки заробляв Милованов у наглядовій раді “Енергоатома”:
- жовтень 2025-го – 352 тис. грн;
- вересень 2025-го – 290 тис. грн;
- серпень 2025-го – 352 тис. грн;
- липень 2025-го – 352 тис. грн;
- червень 2025-го – 704 тис. грн;
- травень 2025-го – 908,3 тис. грн.
Серед членів наглядової ради був державний секретар Міністерства економіки Віталій Петрук. У своїй останній декларації за минулий рік він вказав, що робота в “Енергоатомі” неоплачувана. Зарплату він мав би отримувати, як і Милованов, з цього року, однак про значний щомісячний дохід у повідомленнях про зміни у майновому стані він не зазначав.
Наглядову раду очолював ексміністр енергетики Литви Ярек Неверович, четвертим членом був керівний директор EuroAtlantic Partners у Брюсселі Майкл Елліот Кріст. Однак авторитетні члени правління не побачили масштабної схеми у компанії.
Варто зазначити, що попри втрату репутації (і йдеться не тільки про “Енергоатом”, але і про урядовців), корупцію на рівні найвищого керівництва державою розкрили українські правоохоронці – детективи НАБУ. Масштабні корупційні викриття сприяють болісному, але необхідному очищенню системи. І держава, у якій правоохоронні органи сміливо виявляють схеми на рівні очільників міністерств та наближених до президента бізнесменів, точно має шанси подолати масштабну корупцію.
