У Греції росте легендарне оливкове дерево, яке ще бачило імперію Олександра Македонського

В серці острова Крит (Греція) росте легендарне оливкове дерево Вувес. Впродовж тисячоліть це дерево спостерігало за злетом і падінням цивілізацій, переживши навіть деякі з найвідоміших постатей Греції. Про це пише американський еволюційний біолог із Ратгерського університету Скотт Треверс для Forbes. 

“Оливкові дерева здавна шанують не лише за їхні плоди та олію, а й за стійкість, закодовану в їхній ДНК. Ці дерева символізують витривалість, мудрість і безперервність. У ландшафті, де таємниці природи часто затьмарені часом, оливкове дерево Вувес нагадує нам, що життя іноді може продовжуватися всупереч усім обставинам”, – підкреслив експерт.

Історія оливкового дерева Вувес

Вувес є одним з найстаріших живих оливкових дерев у світі, вік якого коливається від 2 до 4 тисяч років. За деякими оцінками, воно могло ще існувати до таких історичних постатей, як Олександр Македонський та Піфагор. 

“На відміну від багатьох молодих дерев, це дерево демонструє надзвичайну пристосованість. Його міцний, вивітрений стовбур і складна мережа коренів дозволили йому пережити періоди посухи, кліматичні зміни, пожежі та людські посягання, продовжуючи при цьому плодити, – розповів Треверс.

У чому секрет таких дерев

Оливкові дерева, такі як Вувес, показують неймовірне явище, яке відоме як вегетативне або клональне розмноження. В основі такого процесу лежить “коренева мати” – підземна мережа, яка не тільки стабілізує дерево, але й дозволяє йому проростати новими пагонами ще до того, як надземна структура постаріє. 

“Ця регенеративна здатність діє як біологічна капсула часу, дозволяючи оливковим деревам переживати екологічні стреси, які в іншому випадку були б фатальними для менш пристосованих видів. Незалежно від того, спалене дерево, зрубане сокирою чи пошкоджене, корінь-матір продовжуватиме давати нові пагони”, – пояснив біолог.

Фахівець каже, що впродовж століть оливкове дерево Вувес використовувало силу генетичного плану, аби виробляти ідентичні відгалуження. За словами Треверса, така форма клонального розмноження – одна з найефективніших стратегій природи для забезпечення виживання в умовах мінливого клімату. 

“На клітинному рівні оливкові дерева розгортають унікальні біохімічні шляхи, які відновлюють пошкоджені тканини та захищають від патогенів. Ці механізми включають антиоксиданти та білки, що реагують на стрес, які підтримують цілісність клітин протягом століть. Крім того, олія з цих дерев не лише корисна для людей, але й для самих дерев. Вона має антимікробні та протигрибкові властивості, які захищають дерево і сприяють його біологічному “безсмертю””, – зауважив експерт.

Універсальність оливкових дерев

Оливкові дерева є не просто стародавніми реліквіями, вони також дуже важливі для навколишнього середовища та сприяють добробуту людей. Як пояснив Треверс, оливки, які вони плодоносять, багаті на поліфеноли, вітаміни та корисні жири. 

Зокрема дослідження показали, що ці сполуки покращують здоров’я серцево-судинної системи та зменшують запалення. 

Ба більше, виробництво оливкової олії є життєво важливою галуззю, завдяки чому підтримується сталий розвиток сільського господарства та життєдіяльність громад у Південній Європі та за її межами. 

“Перетворення оливок на оливкову олію відігравало значну роль у середземноморській економіці та кулінарних традиціях, особливо з античних часів, а широкомасштабне вирощування почалося в сучасній історії. Окрім кулінарного застосування, оливкова олія традиційно використовується в косметиці, медицині і навіть релігійних ритуалах. Її роль як в античних церемоніях, так і в сучасній кухні підкреслює глибоке культурне та практичне значення оливкового дерева”, – акцентував біолог.

Автор матеріалу додав, що гаї, де ростуть ці дерева, теж є важливою частиною середземноморського ландшафту, адже підтримують біорізноманіття та місцеву економіку. Також вони допомагають запобігти ерозії ґрунту, утримують воду та слугують середовищем для існування різних видів.