Найбільш оплачувані та дефіцитні професії в Німеччині: топ за доходами

Німеччина продовжує відчувати дефіцит кваліфікованих кадрів. Тільки 2023 року було зареєстровано близько 493 тис. вакансій, тоді як, за оцінкою експертів, до 760 тис. позицій залишалися “незаповненими”.

Ба більше, близько половини всіх вакансій вимагали фахівців зі списку “дефіцитних” професій. При цьому майже кожен десятий співробітник у Німеччині – іноземець (зокрема з ЄС, України, Індії або РФ). Тому дуже важливо розглянути, які взагалі затребувані професії в Німеччині, а також яких умов вимагають роботодавці, які зарплати пропонують, а також що важливо знати іноземцям (зокрема й про Ausbildung) під час пошуку роботи в цій країні.

Які професії найбільш затребувані в Німеччині

Одним із “локомотивів” економіки продовжують залишатися сучасні технології. Саме тому країна відчайдушно потребує IT-фахівців, включно з програмістами, аналітиками, системними адміністраторами, експертами з кібербезпеки тощо, – це чи не найбільш оплачувані професії в Німеччині.

Крім того, на підйомі перебувають інженерні та технічні професії: інженери машинобудування, будівництва, автоматики, електроніки та відновлюваної енергетики.

Які професії в дефіциті в Німеччині: бракує лікарів (включно з терапевтами, хірургами, анестезіологами, стоматологами) та середнього медперсоналу (медсестер, акушерок, спеціалістів із догляду за літніми людьми); також потрібні й інші експерти, включно з кваліфікованими теслярами, мулярами, теслярами, монолітниками та будівельними техніками; у сфері транспорту і логістики затребувані водії вантажівок, машиністи поїздів, фахівці зі складської логістики тощо; зростає попит на служби соціальної та дитячої підтримки – це стосується вихователів, соціальних працівників тощо.

Якщо зупинятися на цих спеціальностях докладніше, щоб розуміти, чому про них говорять як про високооплачувані професії в Німеччині, то середній дохід IT-фахівця становить приблизно €50 000 на рік (~2,1 млн грн), а керівники IT-проєктів – €90-160 тисяч; річна зарплата інженерів – близько €67 150 (~2,9 млн грн); лікарі заробляють близько €80-90 тис. на рік (~3-3-3-3-3-3-3,3 млн грн); лікарі заробляють близько €80-90 тис. на рік (~3-3,3 млн грн). на рік (~3,4-3,9 млн грн), а медсестри – близько €47 тис. на рік (~2,0 млн грн); кваліфікований електрик або автомеханік може розраховувати на €24-36 тис. за підсумками року.

Професії в Німеччині з хорошою зарплатою

За останніми даними стає зрозуміло, яка найвигідніша професія в Німеччині. Потрібно відразу уточнити, що в основному з великим заробітком “стикаються” у сфері управління, медицини та фінансів. Наприклад, керівники компаній (CEO) отримують €150-500 тис. на рік (~6,5-22 млн грн). Лікарі-фахівці (нейрохірурги, кардіохірурги та ін.) заробляють €80-300 тис./рік (що при конвертації становить десь 3,4-13 млн грн).

Серед інших лідерів за доходами – інвестиційні банкіри (€90-250 тис./рік ＋бонуси) та IT-менеджери (€90-160 тис.). Інженери, юристи та фінансисти отримують близько €70-140 тис. (3-6 млн грн).

Але до цього списку також можна додати, наприклад, технічних фахівців, у яких “середня зарплата” в середньому становить десь 67 тисяч євро на рік (приблизно 2,9 млн грн), IT-фахівці – ~ €50 тис. (~2,1 млн грн), а досвідчені програмісти й архітектори ПЗ (програмного забезпечення) можуть заробляти ще більше.

Аусбільдунг у Німеччині

Ausbildung – унікальна система дуальної професійної освіти, яка дає змогу отримати затребувану професію за короткий період часу. Список професій у рамках Ausbildung дуже широкий, зокрема, він включає навіть спеціальності, названі раніше.

При цьому ті, хто навчається, отримують стипендію, яка поступово збільшується з роком навчання (у середньому близько третини від зарплати фахівця з тією самою освітою). Після завершення навчання випускники за цією програмою зазвичай отримують гарантовану роботу за фахом або продовжують навчання. Надалі вони можуть розраховувати на зарплату трохи нижчу, ніж у випускників ВНЗ.

Найважливіше в усьому цьому процесі – це те, що Ausbildung доступний не тільки громадянам ФРН, а й іноземцям. Для початку навчання іноземцям зазвичай потрібна віза для професійного навчання (Ausbildung visa), знання німецької мови на рівні B1-B2, а також підтвердження того, що претендент підходить під критерії відбору (наприклад, атестат).

Вимоги до іноземних фахівців для роботи в Німеччині

Для нерезидентів із третіх країн зазвичай потрібне визнання диплома (Anerkennung). Якщо ви здобули освіту за кордоном, потрібно підтвердити, що вона еквівалентна німецькій. Для лікарів, медсестер, фармацевтів та інших регульованих професій це означає отримання офіційної ліцензії (“апробації”).

Крім того, необхідний дозвіл на роботу – узгодження вакансії з Федеральним агентством зайнятості (Bundesagentur für Arbeit). Фактично, перш ніж ви отримаєте візу, потрібно мати оффер від роботодавця та його згоду на ваше працевлаштування. Також не варто забувати про мовний мінімум. Адже для більшості професій, особливо в медицині, знання німецької є обов’язковим (зазвичай B2-C1 для спеціалістів).

Ще один важливий фактор – наявність візи та ВНЖ.

Іноземцям необхідно оформити національну робочу або навчальну візу в консульстві ФРН і отримати посвідку на проживання в Німеччині. Закон про залучення кваліфікованих фахівців спростив ці процедури.

Наприклад, для висококваліфікованих спеціалістів із вищою освітою передбачена так звана Blue Card (аналог “грін-карти”), яку видають за умови офферу зарплати від 56 800 тисяч євро на рік або, для дефіцитних спеціальностей, включно з ІТ чи інженерією, – від €44 304.

Які професії будуть актуальні найближчі 10 років

У довгостроковій перспективі збережуться ті самі тенденції. Країни ЄС прогнозують різкий дефіцит працівників у STEM-напрямах (природничі та точні науки), а також у медицині та інфраструктурних професіях.

Які професії затребувані в Німеччині на поточний момент, такі й збережуть свою релевантність згодом.

За оцінкою, до 2030 року в Німеччині може бути до 5 мільйонів незайнятих вакансій без кваліфікованих кадрів. Лідерами попиту залишаться IT і цифрові технології (розробка ПЗ, аналітика даних і особливо штучний інтелект), інженерія (особливо “зелена” енергетика, а також будівництво та автоматизація).