7 країн, де вибори – це завжди “щось з чимось”

Коли мова йде про вибори, кожна країна має свої унікальні традиції та правила. Деякі з них можуть не на жарт здивувати!

Розповідаємо про сім країн, де виборчі системи виглядають, м’яко кажучи, незвично і цікаво.

Індія: вибори на слоні

В Індії проходять найбільші вибори у світі, охоплюючи понад 900 мільйонів виборців. Виборчий процес настільки масштабний, що може тривати до 39 днів, і в цей час проводяться вибори в декількох етапах.

Через різноманітність територій, виборчі комісії навіть використовують слонів, щоб досягти віддалених сіл, де немає доступу до автомобілів.

Вибори тут також характеризуються величезною кількістю партій, від яких кандидати намагаються залучити увагу виборців, пропонуючи різноманітні обіцянки, інколи навіть смішні та абсурдні. Це справжній театральний захід, де кожен етап стає подією для цілої країни.

Австралія: обов’язкове голосування

В Австралії не проголосувати – це не варіант! Тут голосування є обов’язковим, і за його відсутність можна отримати штраф. Це приводить до рекордних 89% явки на виборах, що є одним з найвищих показників у світі.

Але в австралійській виборчій системі є ще одна цікава особливість: так звана “негативне голосування”, коли виборці можуть позначати кандидатів в порядку уподобання, а це означає, що їхній голос може бути “переправлений” до наступного кандидата, якщо їхній перший вибір не набере достатньо голосів.

Така система робить вибори ще цікавішими та дозволяє уникнути ситуацій, коли голоси просто втрачаються.

У Австралії вибори – це не право, а обов’язок (фото: Pexels.com)

Папуа Нова Гвінея: племінна політика

У Папуа Новій Гвінеї, де населення складається з понад 800 племен, виборчий процес має свої унікальні традиції. Тут кандидати часто “купують” голоси свинями або алкоголем, що стало невід’ємною частиною політичної культури.

Вибори можуть супроводжуватись насильством і фальсифікаціями, адже конкуренція між кандидатами іноді доходить до крайнощів. Підрахунок голосів може перетворитися на справжні драми, де політичні суперечки закінчуються бійками. Така ситуація робить вибори в цій країні вкрай напруженими та непередбачуваними.

Естонія: голосування в інтернеті

Естонія стала піонером у світі цифрової демократії, дозволяючи громадянам голосувати онлайн з 2005 року. Це стало можливим завдяки впровадженню електронних ідентифікаційних карток, які дозволяють виборцям голосувати з будь-якої точки світу, навіть перебуваючи за кордоном.

Естонія продовжує вдосконалювати систему, додаючи нові функції для захисту особистих даних. Це не тільки зручно, але й значно підвищує явку виборців, адже тепер голосування стало доступним для всіх.

США: поштове голосування з космосу

У США виборці, які стали астронавтами, можуть голосувати навіть із космосу! Перший голос у космосі був поданий у 1997 році, коли астронавт Дейв Вольф надіслав свій бюлетень під час місії на борту космічної станції.

Це стало можливим завдяки спеціальним каналам комунікації, які забезпечують надійність та конфіденційність голосування. Така система не тільки підкреслює інноваційність американської демократії, але й наголошує на важливості участі всіх громадян у виборах, незалежно від обставин.

Голосування через пошту дуже поширено у США (фото: Pexels.com)

Швейцарія: пряма демократія

Швейцарія славиться своєю моделлю прямої демократії, де жителі можуть ініціювати референдуми, які безпосередньо впливають на законодавство. Це означає, що громадяни можуть не тільки голосувати за кандидатів, але й пропонувати зміни до Конституції.

У країні проводять численні голосування з питань, що стосуються як місцевих, так і національних проблем. Швейцарці мають право висловлювати свої думки щодо різних політичних питань, що робить їх активними учасниками політичного процесу.

Нігерія: різноманіття методів

У Нігерії вибори відрізняються своїм багатогранним підходом до виборчого процесу. Тут використовують електронне голосування, але, на жаль, практика фальсифікацій залишається поширеною.

Вибори можуть супроводжуватись бурхливими протестами та насильством, і в 2023 році країна знову зіткнулася з критичними проблемами, коли спостерігачі повідомляли про численні порушення. Також варто зазначити, що в країні активно використовують “чорний PR” для дискредитації опонентів.