Українців вирішили дотиснути: їжа подорожчала на 50%, а світло – на 177%

За останні три роки ціни на продукти та послуги в Україні зросли на 44,2%, що значно вплинуло на купівельну спроможність громадян. Найбільше подорожчали продукти харчування, транспорт і послуги, і цей тренд, за прогнозами, зберігатиметься через високу вартість енергоносіїв та зростаючі витрати бізнесу.

Про це розповіли експерти Олег Пендзин та Дмитро Боярчук в коментарі ЗМІ. Серед продуктів харчування найбільше подорожчали яйця, фрукти та молочні продукти, інформує портал Стіна.

Наприклад, десяток яєць нині коштує близько 80 гривень, упаковка кисломолочного сиру – 85 гривень, а масло – 100-120 гривень за пачку. Згідно з даними Державної служби статистики, ціни на продукти та безалкогольні напої зросли на 50,8%, тоді як фрукти подорожчали на рекордні 109,8%.

Економіст Олег Пендзин вказує, що цьогорічна ситуація з неврожаєм стала головним чинником подорожчання. “Ми зібрали на 30% менше картоплі, зменшили врожай зернових на 10 мільйонів тонн. Це безпосередньо вплинуло на ціни, адже 70% вартості яйця – це комбікорм, основним компонентом якого є кукурудза”, – пояснює експерт.

Енергетична криза, спричинена пошкодженням інфраструктури, також суттєво вплинула на вартість товарів і послуг. За словами Дмитра Боярчука, використання генераторів для забезпечення електропостачання обходиться бізнесу у десятки разів дорожче, ніж звичайна електроенергія. “Ці витрати підприємці змушені закладати у вартість продукції, що автоматично підвищує ціни для споживачів”, – додає він.

Загальний індекс інфляції за останній рік становив 10%. Найбільше зросли ціни на транспорт (57,1%), зв’язок (20,8%) та освіту (38,4%). Економіст Дмитро Боярчук вважає, що основною причиною збереження високої інфляції є тривалий військовий конфлікт, який руйнує економіку та створює додаткові витрати.

Економічна ситуація в Україні, на думку експертів, залежатиме від двох ключових факторів: міжнародної фінансової допомоги та безпекової ситуації. Дмитро Боярчук зазначає, що поточні вливання від партнерів вистачить лише на 2025 рік, але довгострокові перспективи залишаються невизначеними. “Без стабільного фінансування і завершення війни складно очікувати на відновлення економіки”, – наголошує він.