Українців покарають по-новому: запроваджується штраф у 8500 грн, що краще не робити

В Україні незабаром набуде чинності закон, згідно з яким почнуть штрафувати за недопуск до укриттів. Йдеться про штрафи до 8500 гривень, а у випадку загибелі людини – про позбавлення волі на строк до 8 років, пише “Стіна”.

Але штрафуватимуть виключно керівників установ, на чиєму балансі знаходиться те чи інше укриття, втім і це не означатиме, що без перешкод можна буде потрапити у всі без виключення обʼєкти захисного фонду.

Про це OBOZ.UA повідомила Голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олена Шуляк. Так, 29 січня президент Володимир Зеленський підписав Закон 4200-IX – Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо запровадження відповідальності за порушення вимог щодо утримання та експлуатації об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту, який Парламент ухвалив 9 січня цього року.

“Законом передбачено штрафи і кримінальну відповідальність за недопуск до укриттів. У випадку незабезпечення доступу до укриттів – штраф від 1700 до 3400 грн. За порушення правил утримання укриттів, що робить їх непридатними, — від 2550 до 5100 грн. За повторне порушення протягом року – від 5100 до 8500 грн. А у випадку, якщо все це що призвело до загибелі людей чи інших тяжких наслідків, передбачено позбавлення волі на строк від 3 до 8 років”, – зазначила Шуляк.

Вона підкреслила, що відповідальність нестимуть не працівники органів та установ, які з тих чи інших причин не допустили туди громадян, а виключно керівники установ, на балансі яких перебуває укриття. Водночас, законодавство не містить чітких норм щодо організації доступу до укриттів. Це може ускладнити застосування нових норм на практиці. Закон спрямований на підвищення безпеки громадян, однак його реалізація потребує додаткових уточнень і контролю, зауважила нардепка.

За її словами, понести адміністративну чи кримінальну відповідальність можуть особи, які відповідальні лише за споруди, що внесені до фонду захисних споруд цивільного захисту. Водночас, нещодавнє дослідження, проведене волонтерами Центру громадянських свобод ОЗОН, показало, що в середньому від третини до половини укриттів, позначених на онлайн-картах, не існують або зачинені.Шуляк підкреслила, що в Києві відкритими є лише 62,6% укриттів, а їхній загальний стан експерти оцінили всього у 3 бали з 10. У Черкасах цей показник становить 48,5%, у Вінниці – 50%, а у Миколаєві відкритими виявилася лише третина укриттів.

Найгірша ситуація у Чернігові, де з 28% укриттів, зазначених на карті, відчиненими виявилися лише 15,6%. Саме тому незабаром в Україні планується проведення інвентаризації всіх укриттів і внесення їх у спеціальний реєстр. Олена Шуляк також звернула увагу на те, що навіть відчинені укриття часто не відповідають мінімальним вимогам. У багатьох із них немає справної вентиляції, туалетів, місць для сидіння, запасу питної чи технічної води.

Доступність для людей з інвалідністю або з домашніми тваринами також залишається проблемою, хоча наказ МВС України від 2024 року офіційно дозволяє перебувати в укриттях із тваринами. Парламентарка пояснила, що для виправлення ситуації наприкінці 2024 року Верховна Рада ухвалила законопроєкт №11345. Документ передбачає:

• проведення інвентаризації всіх укриттів та створення спеціального реєстру;
• облаштування сучасних центрів безпеки за європейськими стандартами, які включатимуть укриття, пожежні депо, пункти швидкої допомоги та поліцейські станції;
• технічне оновлення сховищ відповідно до нових державних будівельних норм.

“Однак, питання відповідальності за недопущення людей до укриттів залишалося відкритим. Законопроєкт про це – № 9362-1, подали в червні минулого року і цьому передувала цьому загибель трьох людей під час обстрілу Києва. Охоронець поліклініки не відчинив їм укриття.

Чоловіка засудили до чотирьох років позбавлення волі за залишення людей в небезпеці. Зрештою, документ ухвалили 9 січня, а 29 січня Президент підписав цей закон. Він набере чинності з дня опублікування, при тому, що у першій версії законопроєкту йшлося про набрання чинності через три місяці з дня його опублікування”, – зауважила Шуляк.