Луцький собор прикрасили фресками із місцевими бізнесменами: “Чи соромно нам – ні”

У верхньому храмі Кафедрального собору святої Трійці у Луцьку трапляється щось незвичайне: місцеві бізнесмени стали героями нових фресок. Серед зображених – будівельники Віктор Чорнуха та Леонтій Іванишин, а також агробарон Євген Дудка.

Але не все так райдужно: поява цих портретів викликала шквал емоцій, розповіли у misto.media. Багато хто з бізнесменів був здивований і навіть обурений, дізнавшись, що їхні обличчя тепер прикрашають стіни храму, і при цьому згоди на це ніхто не питав.

Євген Дудка відверто поділився своєю думкою у Facebook:

“Це стало для мене несподіванкою. Там мають бути воїни, герої, а не бізнесмени”.

Дочка Віктора Чорнухи сказала наступне:

“На жаль, нікого з нас не питали щодо цього і тим більше не брали дозвіл. Наш батько справді робив багато для громади та церкви, тому прижиттєво йому надали титул «ктитора», але бути зображеним у Соборі – це точно не та слава, яку він хотів би. Повертаючись до цієї ситуації: чи нам соромно – ні, бо тато був гідним поваги, інша справа – як це було зроблено!”

До речі, серед свіжих фресок міг з’явитися і портрет Ігоря Палиці, але його зображення не знайшли – він сам попросив усунути свій портрет, стверджуючи, що це порушує його моральні принципи.

Іконописець собору, диякон Юрій Гетьманчук, розповів, що перші фрески почали створювати ще півроку тому, і деякі з них спричинили суперечливі відгуки, через що довелося вносити зміни.

“Щодо Палиці, щодо інших меценатів. Ми змушені були переробляти, розголосу нам не допомогло. Зараз через шум ці роботи призупинилися”, – додав він.

Замість меценатів тепер розглядають можливість показати на фресках більш культурні постаті. Ідея створити зображення волинських бізнесменів була підтримана митрополитом Луцьким та Волинським Михайлом, який запропонував список із 12 осіб. Але, схоже, у такому форматі свято творчості обернулося радше скандалом, ніж славою.

Кафедральний собор, розташований у самому серці Луцька, справді переживає масштабну реставрацію вже п’ять років. Тепер він не лише місце молитви, а й обговорень на тему сучасних героїв та “меценатів”.